Дев’яте місце у рейтингу ТОП-10 атлетів України у 2023 році посідає борець-парламентар Жан Беленюк. Найкращий атлет 2021 року, який два роки тому здобув цей титул за очевидної переваги, як єдиний олімпійський чемпіон України на Іграх у Токіо, цьогоріч повернувся до когорти актуальної спортивної еліти держави.
Закінчити кар’єру? Не варто поспішати з рішенням
32-річний борець греко-римського стилю, попри роботу народним депутатом України, не поспішає завершувати кар’єру. Після омріяної перемоги на Олімпіаді Беленюк спочатку сказав, що ці Ігри, певне, стануть для нього останніми у кар’єрі, однак з часом змінив думку й вирішив, що прощатися з професійним спортом поки зарано.
Насправді, тренуватися й підказувати молодшим борцям Жан після олімпійського тріумфу не перестав. Торік він виграв чемпіонат України, а з ним і ліцензію на чемпіонат світу-2022, але одразу ж заявив, що не поїде на світову першість. І хоч фізичну форму атлета головний тренер України з греко-римської боротьби Володимир Шацьких охарактеризував як «дуже хорошу», сам Беленюк, об’єктивно оцінивши свій функціональний стан, сказав, що «їхати на чемпіонат світу та боротися за медалі поки не готовий». Позитивним моментом було те, що Жан майже повністю на той час відновив травмоване плече, з яким виграв «золото» у Токіо.
Турецька «підніжка» на шляху до Олімпіади
Відтак шанс презентувати України у ваговій категорії до 87 кілограмів на мундіалі у Белграді отримав Андрій Антонюк, котрий програв Жану Беленюку у фіналі національної першості. Антонюк припинив боротьбу на чемпіонаті світу вже у другому раунді, програвши туркові Алі Ченгізу, який у підсумку став бронзовим призером. Цього турецького борця ми згадали не випадково, бо через рік він уже «поставив підніжку» на світовому турнірі самому Беленюку.
Цього року чемпіонат світу відбувся у тому ж таки Белграді, але тепер у ваговій категорії до 87 кг уже розігрувалася олімпійська ліцензія на Ігри-2024 у Парижі. І українська путівка опинилася під загрозою, коли у третьому раунді турніру Беленюк програв Алі Ченгізу (1:3). Однак турок був одним із фаворитів змагання й вийшов до фіналу, що й дало змогу українцеві поборотися за вихід у бронзовий поєдинок. Для цього треба було виграти три сутички – з усіма атлетами, яких на шляху до фіналу переміг Алі Ченгіз. Жан Беленюк успішно впорався з цим завданням, впевнено здолавши фіна Тоні Метсомакі (5:1), більш напружено – узбека Жалгасбая Бердимуратова (5:3) й безпосередньо у боротьбі за «бронзу» – не залишивши шансів Нурсултану Турсинову з Казахстану (7:2). До слова, турок у запеклому поєдинку переміг угорця Давіда Лосончі, вперше у кар’єрі здобувши титул чемпіона світу.
Коли ім’я працює на атлета
Здобута Беленюком ліцензія на Париж-2024 стала лише однією з двох, яку вибороли українські борці на цьому чемпіонаті світу – ще одну здобула бронзова призерка Токіо Ірина Коляденко, котра у Белграді, як і Жан, зійшла на третю сходинку п’єдесталу. У цьому сенсі успіх обох наших борців цінний та вартий відзнаки. Зрештою, як бачимо, українські спортивні медіа у цьогорічному опитуванні вище оцінили саме ліцензію Беленюка – вочевидь, попередні успіхи атлета працюють на нього й у цьому немає нічого дивного. Для Жана Олімпіада у Парижі може стати третьою, з двох попередніх він незмінно привозив додому медалі – «срібло» з Ріо, «золото» з Токіо. Відтак, якщо киянину вдасться здобути нагороду на третіх Іграх поспіль, він приєднається до елітної компанії у складі яхтсменки Руслани Таран, стрілкині Олени Костевич, фехтувальниці Ольги Харлан, веслувальників Юрія Чебана та Інни Осипенко-Радомської, котрі за часів Незалежності здобували медалі для України на трьох Олімпіадах (Осипенко-Радомська здобула й на четвертій, але то вже для Азербайджану).
Третя Олімпіада на горизонті
Певне, найцікавіше тепер питання чи поїде Жан Беленюк на Олімпіаду у Парижі? Ліцензія, здобута ним не іменна, але, як видно, з результатів національного чемпіонату, поки що конкуренти для нього вдома не підросли, а Семен Новіков не став чекати, поки Беленюк «піде на пенсію» й вирішив змінити громадянство, переїхавши до Болгарії (на цьогорічному чемпіонаті світу він, як і Жан, здобув «бронзу», програвши у півфіналі угорцю.
Відповідь на запитання дає сам атлет-парламентар: олімпійська ліцензія мотивує Беленюка готуватися до Ігор. Він зізнався, що якби не здобув її у Белграді, був готовий відмовитися від подальших спроб кваліфікуватися навесні. Тепер же є можливість чітко спланувати підготовку:
“Є над чим подумати, є що проаналізувати у підготовці до Олімпіади. Для нас це максимально позитивний момент — одразу відібралися і маємо 10 місяців для підготовки, для вивчення усіх суперників, що будуть на Олімпіаді, щоб максимально проявити себе на цих змаганнях. Тому спокійно будемо працювати і готуватися до останньої Олімпіади в моїй кар’єрі, – каже Беленюк.
Також Жан впевнений, що все у житті відбувається не просто так і подіум чемпіонату світу дає йому знак – треба готуватися до Ігор. Беленюк запевняє, що Ігри у Парижі будуть останніми для нього у кар’єрі атлета:
«Я вірю в долю. Якщо мені Бог дав можливість завоювати ліцензію на Олімпіаду-2024, то я думаю, що треба до неї готуватися. Думаю, цього разу вже точно [проведу останні Ігри]. Я таке казав, у принципі, перед Олімпіадою у Токіо, але війна внесла певні корективи в життя — відчуваю необхідність, поки в мене ще є сили, максимально проявити себе на спортивній арені, прославляти свою державу і тішити результатами вболівальників”.
Відстояти інтереси України
Місце ж Жана Беленюка у цьогорічній Десятці найкращих атлетів України – цілком заслужене та закономірне. У нього є всі підстави готуватися та виступати на Олімпійських іграх у Парижі: сильніших за нього борців у цій категорії немає та й ліцензію здобув саме він, відтак головне, аби здоров’я не підводило та ситуація в країні і парламентська робота не завадила. Фактор, про який не варто забувати – відстовання інтересів України на головному спортивному турніру чотиріччя: хто краще й потужніше нагадає світу про страждання українців під час війни, ніж атлет, який водночас є політиком. Звичайно, МОК забороняє будь-які гасла, які вони кваліфікують, як політичні. Але вміти сказати й нагадати про Україну так, щоби це й порушенням регламенту не було, й водночас дало світу розуміння, за яких умов наші атлети готуються до Олімпіади – вкрай важливо й цінно.
Олександр Гливинський, член АСЖУ та AIPS