У Києві на початку листопада відбувся фехтувальний турнір «Золоті ворота» – 2013. Студентам Інституту журналістики пощастило побувати на цій події і поспілкуватися з Дарією Недашковською, прес-секретарем НФФУ і даного турніру, майстром спорту міжнародного класу з фехтування, головним редактором сайту Національної федерації фехтування України.
– Якими якостями має бути наділений фехтувальник, аби досягти успіхів?
– Насправді, фехтування за фізичними навантаженнями йде після боксу, а за інтелектуальним навантаженням – стоїть на другому місці після шахів. Саме тому, крім фізичної витримки і швидкості реакції, фехтувальник має бути наділений гострим розумом. Тому що все фехтування ґрунтується не лише на швидкості реакції на рухи суперника, а й на так званому прорахунку, коли в залежності від дій супротивника ви будуєте ваші контр дії.
– Як ви оцінюєте рівень розвитку фехтувального спорту в Україні? Які країни лідирують у цьому виді спорту?
– В Україні фехтування знаходиться на високому спортивному рівні, спорт вищих досягнень дуже розвинутий у нас. Ви знаєте, що з Олімпійських ігор у Лондоні в 2012 році ми привезли одному золоту медаль – це Яна Шемякіна, наша шпажиста, і Ольга Харлан привезла бронзову медаль. Дівчата-шаблістки до цього в 2008 році в Пекіні завоювали золото в командних змаганнях. Гарним показником того, що фехтування у нас дійсно розвинуто, може бути чемпіонат світу в Будапешті, який проходив в серпні цього року, там Україні зайняла 4-е загальнокомандне місце за загальномедальним заліком. У нас є як особисте золото в жіночих змаганнях шаблі, так і командне золото дівчат-шаблісток, особиста бронза Ростислава Герцика, рапіриста, і ще одне командне срібло в чоловічій шпазі. За цим чемпіонатом світу Україні займає 4-е місце. Фехтування розвинуте в багатьох країнах. Звичайно ж класично воно розвинуте в Європі, і в більшості найсильніші фехтувальники – європейці, тому чемпіонати Європи, які проводяться, сильніші тих самих чемпіонатів Азії чи чемпіонату США. Однак казати, що лише в Європі знаходяться найсильніші фехтувальники не можна, так як ми знаємо, наприклад, що Маріель Загуніс, фехтувальниця зі США, двічі поспіль отримувала золоту медаль в особистих змаганнях на Олімпійських іграх. До минулої олімпіади вона була єдиною олімпійською чемпіонкою в жіночій шаблі тому, що жіночу шаблю як олімпійський вид ввели лише в 2004 році в Афінах. Однозначного лідера нема.
- Кажуть, що в багатьох видах спорту потрібно займатись із самого дитинства. Якщо у людини є бажання, вона може приступити до фехтування у будь-якому віці, чи є якісь обмеження?
- Коли ви йдете займатись будь-яким видом спорту – вам треба розуміти, навіщо ви туди йдете. Займатись для себе може кожний, зараз у нас для цього є секції, які дозволяють це. Але, якщо ми кажемо про спорт вищих досягнень – то, звичайно, тут треба попрацювати. Займатись можна з будь-якого віку, тут думок чимало: хтось каже, що треба займатись змалечку – з 5–6 років і видавати полегшену зброю, інші вважають, що ідеальний вік – з 11–13 років, коли дитина вже більш-менш сформувалась.
- Скільки років потрібно займатись, аби досягнути, так би мовити, «досконалості»? Стати олімпійською чемпіонкою, як Ольга Харлан?
- Ольга Харлан у 2002 році, в 12 років, на Кубку України в Харкові зайняла останнє місце, але вже через рік вона виграла дорослий Кубок України. У віці 15-ти років вона взяла бронзу на чемпіонаті Європи, а вже в 2008 році стала олімпійською чемпіонкою. Ростислав Герцик, який завоював бронзову медаль на ЧМ в Будапешті, досяг такого результату за 10 років занять фехтуванням. У всіх це складається індивідуально.
- Ви вважаєте фехтування універсальним видом спорту? Чи якась стать сильніша?
- Ні, вид спорту універсальний. Інша справа, що є різниця чисто фізіологічна. Звичайно ж, чоловіки сильніші та швидші, а дівчата менші і слабкіші. Тому виглядає воно, звичайно, по-різному.
- Як ви оцінюєте рівень проведення таких заходів як «Золоті ворота», в нашій країні? І чи отримує фехтувальний спорт належну підтримку нашої держави?
- Держава завжди нас підтримує і фінансує. Але не завжди все виходить, адже ви знаєте, яка у нас економічна ситуація. Допомога є, проте все одно доводиться шукати спонсорів. Рівень організації нашого турніру дійсно високий. Це далеко не перший наш досвід: ми з успіхом провели чемпіонат Європи в 2008 році і чемпіонат світу в 2012. Європейська федерація фехтування відмічала наш високий рівень організації.
Аліна Блохіна,
Соломія Деркач,
студентки 2-го курса
Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка