Шахтар”, не продемонструвавши очікувану своїми вболівальниками гру, розійшовся миром із “Селтіком”, який більше заслуговував на перемогу.
Гірники розпочали матч із “Селтіком” просто жахливо. Шотландці увімкнули високий пресинг, діяли дуже інтенсивно, перекрили зони й притиснули “гірників” до власних воріт. Помилявся навіть досвідчений Степаненко. І якби не Трубін, то номінальні господарі програвали б уже на першій хвилині. Та й далі Трубін кілька разів рятував команду, а м’яч катався по лінії воріт донеччан. Одного разу ледь не “привіз” й сам Трубін, який лише в останній момент вибив м’яч, коли суперник ледь не забив у підкаті на лінії воріт. Ну й гол став логічним наслідком стартового натиску “кельтів”. Співавтором голу став Мудрик, який “обрізав” в атаці півкоманди, а м’яч опинився на лівому фланзі, де в команди Йовічевича був прохідний двір. Там чомусь на самоті залишився Хатате, який увірвався в штрафний й від ноги Бондаренка м’яч опинився в воротах.
Надалі наші суперники створили ще кілька моментів і чомусь заспокоїлися.
А “гірники” й собі заспокоїлися й стали більше тримати м’яч і напружувати захист шотландців. В одному з епізодів, після падіння Шведа в штрафному майданчику, “”Шахтар” міг розраховувати на пенальті. Але арбітр вирішив, що то буле ігрове зіткнення. Ну й гості таки забули, що в гірників є Мудрик. Після того, як суперники звільнили зону, захопившись виходом у атаку, Судаков кинув у прорив Михайла, який, увімкнувши п’яту передачу втік від оборонця та невідпорно пробив над голкіпером суперника – 1:1.
І миттєво господарі забили вдруге, але Мудрик, під час передачі на Шведа, трохи випустив м’яч за лінію поля. І суперечливий перший тайм завершився бойовою нічиєю – 1:1. До честі підопічних Ігора Йовічевича, після провального початку, вони віднайшли в собі сили повернутися в гру й створили конкурентам чимало проблем. Але справа в тому, що в атаці донеччани сподівалися лише на швидкість та нестандартні дії Мудрика. А от іншихваріантів гри в нападі ми не побачили. “Селтік”, як і в грі з “Реалом”, приголомшив суперника натиском та інтенсивністю. Та потім ресурс у шотландців вичерпався й тоді вже в “Шахтаря” з’явилася контргра.
По перерві команди грали обережніше. Та все ж “кельти” більше атакували, напружуюючи захист конкурентів, який грав нервово. Великі проблеми господарям створював Жота, який кілька разів виходив на ударну позицію, але трохи не вистачило влучності. Йовічевич намагався освіжити гру замінами, випустивши Траоре замість Шведа та Петряка замість непомітного Зубкова. А травмованого Судакова змінив Очеретько. Та в нападі, де виключився Мудрик, “гірники” не додали. А ось захист, де кілька разів блокував удари суперників Бондар, працював напружено. І на 84-й хвилині, після передачі з лівого флангу, з забійної позиції не влучив у ворота Якумакіс. А на 88-й простріл із правого флангу дивним чином метрів із восьми не замкнув Маєда. До останніх секунд саме гості йшли вперед, намагаючись вирвати перемогу. А “Шахтар”, склалося таке враження, цілком влаштовувала нічия. І команда Йовічевича, якій продовжує відверто щастити, таки здобула одне очко. Чотири пункти, після двох ігор, це непоганий заділ на майбутнє. Та попереду два матчі з “Реалом”, а гра з “Селтіком” оптимізму не додала. Тут нічия була за щастя. “Селтік”, чесно кажучи, награв на перемогу, але своїми стовідсотковоми шансами не скористався. Вся боротьба за другу та третю позиції, зважаючи на те, що в групі є “Реал”, ще попереду.
Юрій Ілючек, член АСЖУ та AIPS