Київське “Динамо”, безвольно програло “Бенфіці” – 0:3, розчарувавши своєю аморфністю та відсутністю характеру.
На початку першому тайму враження склалося таке, що “Бенфіці” було достатньо досягнутого в Лодзі, а кияни вийшли не вигравати, а вистояти. Гості навіть й не намагалися атакувати, діяли дуже обережно й попереду не могли зв’язати трьох передач. Ну а при захисті динамівці давали конкурентам забагато простору й часу для прийняття рішень. Ні про яку компактність між лініями мови не було. Господарі, не особливо напружуючись, комбінували, зміщували акценти своїх атак із флангу на фланг й грали з почуттям власної великої переваги. Коли гравці португальського клубу пресинговали кияни втрачали м’яч біля власних воріт й господарі створювали моменти.
Одного разу, після такої втрати та удару через себе Рамуша, врятував Бущан. Ну й стандарти постійно таїли небезбеку біля воріт “Динамо”. І саме після розіграшу кутового господарі поля забили й взагалі зробили становище суперників майже безнадійним. І тут незрозуміло хто тримав Отаменді, який вразив ціль головою з декількох метрів, пробивши у ближній кут – 1:0.
Після цього гра остаточно заспокоїлися. Але підопічні Луческу примудрилися, як і в першому матчі, подарувати суперникам другий гол. В Лодзі “благодійником” виступив Циганков, який цього разу не грав через ушкодження, а в Ліссабоні м’яч суперникам своєю безглуздою передачею назад подарував Сирота. І як тут не пожалкувати, що не грав травмований Попов. Не скористатися таким подарунком від центрбека динамівців (Олександра, мабуть, в дитячій футбольній школі не навчили не пасувати назад і впоперек поля), що вивів його майже на порожні ворота, Рафа Сілва не міг. А далі кияни “попливли” й зробили вільний простір зліва (де були Шепелєв і Вівчаренко важко пояснити), куда увірвався Нерес й поклав м’яч у дальній кут – 3:0.
Погодьтеся, що перед матчем ми сподівалися, що в киян вистачить сил на гідний опір. Але вони вийшли на цей матч абсолютно приречиними без бажання зіграти на межі власних сил. Ніхто особливо не напружувався, програючи в більшості єдиноборств. І було навіть соромно, що хлопці Рогера Шмідта, не докладаючи особливих зусиль, декласували суперників ще до перерви. І чомусь знущалися над гравцями “Динамо”, а соромно було нам за те, що українська команда вийшла на поле без волі, характеру й елементарного бажання. Не було пристрасті, енергії, натхнення. Поїхали хлопці відбути номер і подивитися на принади Ліссабона. Але нехай це буде на їхній совісті. Та грати так безпорадно, безвольно й безбарвно у такий час просто не можна. Це був просто жах. Жодного гравця в складі киян у позитивному плані виділити не можливо. На полі було зібрання гравців, які не знали куди бігти й кого тримати. А тренери не налаштували своїх підопічних ані психологічно, ані тактично. Це був суцільний провал за усіма статтями.
Надії на те, що по перерві в підопічних Луческу прокинеться повага хоча б до себе, не виправдалися. “Орли” продовжували домінувати на полі, а їхні суперники нічого не могли вдіяти із власною безпорадністю. Кількість втрат м’яча в елементарних ситуаціях просто зашкалювала. А з таким відсотком браку претендувати на контргру просто неможливо. Ну, хіба що удар Сидорчука, який побачив, що голкіпер “Бенфіки” вийшов далеко, з власної половини поля можна згадати. Але тут трошки не вистачило влучності та фарту. А святкувати успіх своєї команди португальскі вболівальники почали хвилини з 50-ї. І як же прикро було спостерігати за чужим святом і відчувати, що ми дійсно зайві у Лізі чемпіонів. І тепер страшно навіть уявити, що очікує на груповій стадії донецький “Шахтар”, який поки що виглядає дуже непривабливо. А кияни з такою грою і в Лізі Європи можуть зганьбитися. Хоча, погодьтеся, що там суперники будуть простішими й шансів на гарний результат більше.
Поки що мусимо констатувати, що клас “Бенфіки” на фоні “Динамо” виглядав космічним і для того, щоби здолати киян, команда Рогера Шмідта витратила рівно стільки сил, скільки було необхідно. А такого слабкого й безпорадного “Динамо”, як сьогодні, не хочеться більше бачити ніколи. Але чи зрозуміють це футболісти, які перебувають в зоні комфорту і, судячи по грі проти третьої команди Португалії, втрата власного іміджу їх не особливо хвилює. Якби “орли” захотіли вони б забили ще, а так зіграли по рахунку, зекономили сили й показали всі проблеми нинішнього “Динамо”.
Чекаємо на жеребкування Ліги Європи із надією, що цей поєдинок залишиться найгіршим для “Динамо” в цьому євросезоні.
Плей-оф кваліфікації Ліги чемпіонів 2022/2023. Матч-відповідь.
«Бенфіка» (Португалія) – «Динамо» (Україна) – 3:0.
Голи: Отаменді, 28, Рафа Сілва, 40, Нерес, 43.
Шапаренко, 81 – Муса, 85.
«Бенфіка»: Влаходімос – Жілберто, Отаменді, Морато, Грімальдо – Фернандес (Паулу Бернарду, 90), Флорентіно (Вайгль, 70) – Нерес (Діогу Гонсалвеш, 70), Жоау Маріу, Рафа Сілва (Араужо, 70) – Рамуш (Муса, 52).
«Динамо»: Бущан – Вівчаренко (Дубінчак, 64), Сирота, Забарний, Кендзьора – Шапаренко, Сидорчук, Шепелєв (Царенко, 87), Буяльський (Яцик, 90+3), Караваєв (Тимчик, 87) – Бєсєдін (Ванат, 64).
Арбітр: Клеман Тюрпен (Франція).
«Ештадіу да Луш» (Лісабон, Португалія).
Юрій Ілючек, член АСЖУ та AIPS