Ворскла справді здивувала не лише своєю перемогою в Швеції з рахунком 3:2, але й класною грою.
Команда Віктора Скрипника, якій букмекери відвели роль відвертого аутсайдера, грали розкуто, сміливо й комбінаційно. Більшою мірою це стосується першого тайму, в якому номінальні господарі виглядали значно краще за суперників. Але проблеми в захисті, де Яворський із Зайковим поки що не налагодили повне домінування, що було помітне ще в контрольних зустрічах, не дозволили полтавцям піти на перерву за переваги в рахунку. Не вистачило Тамма, який залишив команду, та травмованого Чеснакова. Вони додавали обороні ворсклян надійності та компактності. Та попри втрату ще й нападника Рангела полтавці зберегли кістяк та кількох легіонерів, трохи підсилили декілька позицій (гру Козеренка, Олійника, Бацули та інших новобранців ви мали можливість оцінити) й непогано підготувалися до першого матчу з АІКом.
І якщо порівнювати поєдинок Динамо з Фенером та це протиборство, то у Швеції ми побачили більше осмислених дій. Гра була жива, динамічна та видовищна. Та й голи випадковими ніяк не назвеш. Степанюк класно відгунувся на передачу з флангу Козеренка й головою на випередження вразив ціль. Стефанеллі скористався позиційними похибками центрбеків і відпрацював до кінця. Козеренко зряче вразив дальній кут після класного пасу з флангу. Ларссон також бив не навмання, хоча наші оборонці знову недопрацювали й під час передачі з флангу й під час добивання, коли Різник відбив м’яч на межу штрафного. І, нарешті, постріл Челядіна, з виходом якого замість Козеренка вгадав Скрипник, це взагалі неймовірна краса. І хоча другий тайм проходив до цього за рівної боротьби, така сміливість хавбека, який ризикнув пробити метрів з 35-ти, заслуговує на повагу. І тут було цікаво подивитися чи вистачить у ворсклян функціональної підготовки, адже номінальні гості втретє побігли відіграватися. Вільні зони в захисті шведів виникали, але швидкості для контрвипадів полтавчанам не вистачало. Тут потрібно було максимально зібрано зіграти в захисті, особливо не ризикуючи. І виділимо Пуцліна, Венсана Тілля та Олійника, які притримували м’яч в середині поля, не дозволяючи конкурентам розбігтися. І лише в компенсований час шведи таки мали шанс, але Різник потягнув м’яч з під поперечини й зберіг Ворсклі мінімальну перевагу – 3:2.
Нагадаємо, що другий матч відбудеться в середу (на жаль, одночасно з матчем киян у Туреччині) також у Швеції, на рідній арені АІКа. А поки що хлопцям Віктора Скрипника та самому наставнику потрібно подякувати за гарні, позитивні й головне переможні емоції. Ну й трохи розсмішили коментатор і експерти, які говорили, що хотіли. Але то таке…
Юрій Ілючек, член АСЖУ та AIPS