Донецький «Шахтар», здолавши у фіналі Кубка України полтавську «Ворсклу», додав до золотих нагород УПЛ ще й національний трофей, який здобув у 14-ий раз в історії. За цим показником гірники випередили київське «Динамо», котре перемагало у розіграші Кубка 13 разів. Водночас донеччани зуміли випередити киян за загальним числом трофеїв, здобутих за часів Незалежності – 39 (15 титулів чемпіонів держави, 14 Кубків України, 9 Суперкубків та один Кубок УЕФА) проти 38 у динамівців (відповідно – 16, 13 та 9). Однак якщо брати до уваги трофеї здобуті клубами за всю історію, враховуючи виступи у радянські часи, перевага «Динамо» все ще дуже відчутна – 66 проти 44.
Перший Фінал у війну
Фінал Кубка України у Рівному став першим від початку широкомасштабного вторгнення. Після фіналу 2021 року у Тернополі («Динамо» – «Зоря») два наступні кубкові змагання не було розіграно через війну. Власне, розіграш 2021-2022 років вимушено зупинився на стадії чвертьфіналів, а коли у сезоні 2022-2023 відновився чемпіонат України, більшість клубів висловилися за те, щоби розіграш змагання за національний трофей не проводити. Одна із рис, набутих українцями у протистоянні російським воєнним терористам – адаптація до життя під бомбардуванням, відтак у нинішньому сезоні стартували обидва змагання найвищого національного рівня у футболі – і чемпіонат, і Кубок. До вирішального протистояння дісталися донецький «Шахтар» та полтавська «Ворскла».
Рівне – вперше в історії
Рівне до цього моменту ніколи не приймало фінал Кубка України. І це був перший фактор, який грав на користь нового та затишного стадіону, а ще трибуни стадіону «Авангард» у воєнний час можуть вмістити найбільше глядачів серед інших українських стадіонів – до трьох з половиною тисяч з огляду на доступне число бомбосховищ біля арени. Сам поєдинок організатор – Українська асоціація футболу – назвала Матчем вдячності, присвятивши його Силам оборони, як вияв вдячності за захист наших життів. Перед початком гри усі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих у війні українців, а першого удару по м’ячу завдав Захисник Маріуполя, полковник Державної прикордонної служби України Станіслав Керод.
Перевага «Шахтаря» зі старту
Зі стартових хвилин гірники взяли м’яч під свій контроль, однак «Ворскла» аж ніяк не сіла в оборону, постійно відповідаючи гострими випадами із намаганням знайти на вістрі когось із гравців атаки: у перші 15 хвилин там кілька разів опинявся Ібрагім Кане, однак оборонці «Шахтаря» кожного разу давали собі раду із малійцем.
Перший гольовий момент у матчі виник на 25 хвилині, коли після проходу правим флангом Кевін навісив у штрафний майданчик, однак Конопля пробив головою повз ворота . І тут же полтавці відповіла виходом Кане сам-на-сам після класної передачі Степанюка – Різник доволі ефектно зафіксував м’яч між корпусом та рукою.
На 34-ій хвилин «Ворскла» відбилася після того, як Зубков спочатку пробив зі штрафного у «стінку», а потім небезпечно прострілював у центр штрафного майданчика. А на 40-ій хвилини гірники втілили свою ігрову перевагу у забитий м’яч: після пасу Азарова з флангу Сікан головою перекинув м’яч над Ісенком у дальній кут – 1:0. За такого рахунку команди й пішли на перерву.
Другий гол гірників – наближення перемоги
У другому таймі ситуація на полі особливо не змінилася: «Шахтар» продовжив гру першим номером. На 53-ій хвилин Данило Сікан міг робити дубль, коли пробивав з 16 метрів, однак його потужний удар пролетів над поперечиною. А вже за дві хвилини гірники таки подвоїли перевагу: після подачі кутового Зубковим та переадресацією м’яча на дальню штангу Матвієнком головою замкнув передачу Коноплі, Ісенко вибив м’яч з-за лінії воріт. Після підказки відеоасистента арбітр Романов зарахував взяття воріт – 2:0.
Фактично долю гри після цього було вирішено: «Шахтар» продовжував накочувати на ворота полтавців атаку за атакою, а «Ворскла», наче втративши надію на те, що їй вдасться вирівняти становище, уже менше загрожувала воротам чинних чемпіонів України.
Заключні хвилини: відродження інтриги
Зрештою, гра значно пожвавилася у заключні десять хвилин матчу, коли ворскляни організували кілька гострих атак. На 83-ій хвилині міг забивати Крупський, котрий вискочив на ворота з правого краю після пасу Кане, однак пробив вище воріт. Однак вже за дві хвилин полтавці таки відновили інтригу у матчі. Крупський тепер уже прострілив з правого флангу, а Ковталюк з меж воротарського ефектно переправив м’яч у ворота п’ятою. Забитий м’яч помітно активізував ситуацію на полі: «Ворскла» кинулася шукати щастя біля чужих воріт. Однак створити ще один гольовий момент до завершення матчу біло-зеленим більше не вдалося. 1:2 – «Шахтар» здобуває Кубок України.
Кубок України. Фінал.
«Ворскла» – «Шахтар» – 1:2
Голи: Ковталюк, 85 – Сікан, 40, Конопля, 55
Попередження: Бацула, 86, Хрипчук, 90+2 – Траоре, 88, Криськів, 90+2, Різник, 90+4
«Ворскла»: Ісенко — Крупський, Павлюк, Хрипчук, Пердута (к) — Якубу (Нестеренко, 57), Скляр (Челядін, 67) — Мякушко (Бацула, 57), Сіссоко (Феліпе Родрігес, 82), Кане — Степанюк (Ковталюк, 67).
Запас: Домолега, Толі, Лукас Рамірес, Галас.
«Шахтар»: Різник — Азаров, Матвієнко, Бондар, Конопля — Степаненко (к) (Марлон Гомес, 73) — Кевін, Криськів, Бондаренко, Зубков (Швед, 81) — Сікан (Траоре, 81).
Запас: Рудько, Педріньйо, Гочолейшвілі, Ракицький, Назарина, Невертон.
Арбітр: Віталій Романов (Дніпро)
Стадіон «Авангард» (Рівне)
Олександр Гливинський