2021-ий є важливим роком для головної футбольної команди країни. Наступні 10 місяців стануть для збірної справжнім тестуванням на міцність. Попереду кваліфікаційні матчі до чемпіонату світу-2022 та довгоочікуване Євро! Незважаючи на перенесені труднощі попереднього року, очікується, що Україна буде спиратися на прогрес, досягнутий в елітному дивізіоні Ліги Націй.
Рекордна кількість матчів
У 2021 році Головна Команда, як мінімум, візьме участь у 16 матчах:
- 8 кваліфікаційних на Кубок світу
- 5 товариських
- 3 матчі на груповому етапі Євро-2020
Загальна кількість матчів може бути збільшена до 20 – залежно від прогресу синьо-жовтих у континентальних змаганнях цього літа. Але вже самі по собі 16 ігор є рекордним числом для національної команди за календарний рік, що перевершує попереднє найвище досягнення (2006 року), в якому Україна провела 14 матчів (включно з іграми фінального турніру чемпіонату світу. Це суттєво більше, ніж торік, коли Україна провела лише 5 матчів – найменше упродовж одного календарного року національної команди за останні 20 років.
Особисті рекорди: потенційні сотники
Якщо брати до уваги особисті рекорди гравців національної команди, то відразу два футболіста мають шанс повторити досягнення Андрія Шевченка, Анатолія Тимощука та Руслана Ротаня і увійти до почесного клубу «сотників» за кількістю зіграних матчів. Андрію П’ятову (96 матчів) та Андрію Ярмоленку (92) треба зіграти 4 та 8 матчів відповідно, щоби стати четвертим та п’ятим членами цього елітного клубу. Є ще Євген Коноплянка з 86 матчами. Йому потрібно зіграти аж 14 з 16 матчів цього року, але є питання щодо його майбутніх виступів у національній команді, адже у пріоритеті – запрошення до головної команди молодих футболістів у чудовій спортивній формі. Зрештою, на перший збір року Коноплянка запрошення отримав, а, отже, шанси зіграти є.
Вікова стеля та «сухий орієнтир» для П’ятова
Останні півроку ходять чутки і про те, що П’ятов може закінчити кар’єру в збірній після завершення Євро. Однак, якби досвідчений голкіпер захотів трохи продовжити виступи, принаймні до середини жовтня, то побив би рекорд Анатолія Тимощука (37 років, 2 місяці, 22 дні) і по праву став би найстаршим гравцем національної команди.
Але, враховуючи бажання Андрія Шевченка брати в збірну переважно молодих футболістів, рекорд Тимощука може залишитися непобитим. Вікове досягнення Анатолія було під загрозою, коли 45-річний Олександр Шовковський потрапив у запас на матч з Францією, але тоді обставини не до кінця «посприяли» тому, щоби Шевченко був змушений випустити колегу з тренерського штабу на поле.
Ще один потенційний рекорд П’ятова: він може обійти Шовковського за числом сухих матчів. Для цього Андрію необхідно зіграти всього лиш ще дві гри «на нуль»: зараз у нього 45, а у Шовковського – 46 «сухарів». Однак з огляду на нинішню ситуацію з браком ігрової практики, взагалі, зіграти два матчі для Андрія П’ятова – це уже досягнення, не кажучи про те, щоби зберегти їх «на замку».
Снайперські перегони
Тим часом Андрій Ярмоленко, мабуть, все ще має на прицілі найпрестижніший рекорд збірної – найкращого бомбардира синьо-жовтих в історії. Ярмоленко вже кілька років «сидить» на другому місці – одразу за нинішнім коучем збірної Андрія Шевченка, на рахунку якого 48 голів. Зараз у головного претендента – 38 м’ячів, тобто необхідно забити ще 11, аби обійти свого колишнього одноклубника й кумира дитинства.
Аналізуючи календар цього року, можна сказати, що ігор для перевершення досягнення вистачає, але, з іншого боку, такий показник для гравця атаки нині є малоймовірним. На жаль, внесок Андрія у командну результативність впав за останні сезони: 2019-го і 2020-го він забив лише по одному голу. Для об’єктивності слід зауважити, що певну частину цього часу відзначитися Ярмо заважали травми. Найбільше за збірну Ярмоленко забивав упродовж 2016 року – 7 голів у 12 матчах. Цього року ігор буде навіть більше, тож у гравця «Вест Гему» з’явиться нагода наблизитися до рекорду. Головне питання – чи зможе він забивати із такою частотою, щоб перевершити досягнення вже цього року? Зрештою, якщо не 21-го, можна спробувати 22-го.
Але як би там не сталося, точно можемо констатувати, що ім’я Андрій має магічне значення для збірної України, адже саме футболісти з таким ім’ям забивають за головну команду найчастіше!
***
Незвичний початок сезону
Україна розпочинає рік трьома поєдинками в березні за незвичних умов – відбір до Чемпіонату світу в Катарі стартує ще до фінального турніру Євро, що, як правило, завершується до настання наступної кваліфікації.
Перший матч – наче повторна спроба зіграти проти Франції в березні, як це мало трапитися під час підготовчого періоду до Євро рівно рік тому. Але, з відомих причин, зустріч було перенесено на жовтень і зовсім не хочеться нагадувати, що тоді українці зазнали на «Стад де Франс» найбільшої поразки у своїй історії (1:7), а Шевченко був змушений грати експериментальним складом, оскільки основа була викошена коронавірусом. Що ж, тепер виникає нагода помститися французам за поразку у жовтні, а ще – за страшну агонію в плей-офф Чемпіонату світу-2014 – 0:3 після 2:0.
Після Франції Україна зійдеться з Фінляндією, з якою вже стикалася у попередньому кваліфікаційному циклі до Кубку світу, а також зі збірною Казахстану. Фінляндія, як учасник Євро-2020, виступить в ролі ідеального опонента напередодні літніх матчів. А матч проти Казахстану стане 130-им офіційним домашнім матчем для синьо-жовтих.
Підготовка до Євро
Ще через два місяці, під завершення «домашнього періоду», національна команда, готуючись до фінального турніру, проведе три товариських матчі, що ймовірно пройдуть в Харкові, Києві та Львові.
Перший зі згаданих матчів Україна проведе з Бахрейном, що займає 97-ме місце в рейтингу FIFA (Бахрейн замінить Ізраїль, який мав приїхати до нас торік, за тодішнім графіком підготовки до Євро). Держава Перської затоки розширить географію опонентів нашої національної команди і стане 69-м унікальним суперником України.
Якщо угоду щодо товариського матчу з Футбольною Асоціацією Бахрейну вже підписано, то щодо двох інших спаринг-партнерів є домовленості, але поки без контрактів. Але є сподівання, що збірна таки проведе матчі з Північною Ірландією та Кіпром. Якщо так і трапиться, то знову з’явиться нагода для «вендети» – українці зможуть помститися Північній Ірландії, яка у фіналі Євро-2016 заблокувала нам вихід до раунду плеф-офф, викинувши з числа учасників чемпіонату .
Євро – головна подія року
Головною подією року, без сумніву, є виступ на Чемпіонаті Європи, який для нашої національної команди стане третім поспіль. Уболівальники покладають на збірну великі надії після вражаючих кваліфікаційних матчів у 2019-му та непоганого виступу в Лізі А Ліги Націй.
На попередніх двох Євро-форумах українці ніколи не виходили з групового раунду: Андрій Шевченко неодноразово заявляв, що вихід до плей-офф є мінімальною метою для його команди, котра прагне змінити прикру статистику. Після приниження на Євро-2016, де Україна програла всі ігри і не забила жодного м’яча, є сподівання, що результат таки покращиться. Минулої осені остаточно сформувалася трійка суперників у групі: до Нідерландів та Австрії додалася Північна Македонія, котра виграла свій плей-офф. З усіма цими команди синьо-жовті уже перетиналися. У фінальному турнірі є лише один опонент, з яким наша команда поки що не зустрічалася у своїй історії – збірна Бельгії. Якщо Україна поетапно просунеться у змаганнях далі, зустріч з одним із фаворитів Євро може стати реальністю.
Продовження кваліфікації на мундіаль
Менш як за два місяці після завершення Євро, у вересні, відновляться кваліфікаційні матчі на чемпіонат світу: українці знову зустрінуться з Казахстаном та Францією. Також додано товариський матч з Чехами. В жовтні відбудуться матчі проти Фінляндії і нового суперника для нас – збірної Боснії, яка стане 70-м ігровим партнером нашої збірної. Після цього залишиться ще 4 країни зони УЕФА, з якими Україні поки не довелося зустрітися в офіційних матчах ФІФА – Ірландія, Гібралтар, Ліхтенштейн та Бельгія (якщо така зустріч не відбудеться на Євро).
В листопаді 2021 року відбудуться ще кілька поєдинків – товариська гра проти Болгарії та завершальний відбірний матч на виїзді з Боснією. Потенційний плей-офф турнір до ЧС заплановано на весну 2022 року – в рік тридцятилітнього ювілею членства України у ФІФА.
2021-ий – це рік важливих віх, особистих і колективних для національної збірної. На тлі невизначеності, пов’язаної з пандемією коронавірусу українські вболівальники сподіваються, що цей рік все одно стане справді епохольним в розвитку українського футболу.
Андрій Тодос, член АСЖУ