Серед українських спортсменів є багато таких, хто у доповнення до своєї популярності залишаються доброзичливими в усіх відношеннях і завжди відкритими до спілкування. Саме таким є мій співрозмовник – чемпіон світу зі скелелазіння Даниїл Болдирєв.
– Даниїл, здається, ніби і багато часу минуло відтоді, як Ви з особистим майстер-класом приїздили до Київської області. Сьогодні Ви вчите юних західних спортсменів бути чемпіонами. До яких стартів готуєте їх? Коли розраховуєте на гарний результат?
– Особливо не чекаю результату, але знаю і вірю, що він буде! Я люблю те, що роблю, і моя філософія тренувань приносить результат, а головне – прищеплює любов до спорту, що найважливіше! Тим паче, що у західних країнах федерації зі скелелазіння забезпечують спортсмена на 100%!
– Ми звикли думати, що за кордоном умови праці для спортсменів кращі. На Вашу думку, що не вистачає цим спортсменам для повного успіху?
– Їм всього вистачає. Є сильні спортсмени. Просто їх ментальність не така багатогранна і потужна, а сприятливі умови не завжди додають бажання. Наприклад, юним німецьким скелелазам, з якими зараз співпрацюю, Федерація покриває всі витрати, необхідні для навчально-тренувальних зборів, але без тиску на спортсмена. У подальшому ж батьки обирають майбутній шлях для дітей. І це можуть бути зовсім не спортивне майбутнє.
– Поділіться з нашими читачами подробицями підготовки до Олімпійських ігор?
– Я завжди повністю віддаюсь тренуванням, незалежно від того, які змагання попереду. Звичайно, карантин ввів свої корективи. Сьогодні десь на 50 % українські спортсмени не мають чіткого розуміння майбутніх стартів. Моя позиція така: я у спорті не для того, щоб бути учасником, а для того, щоб перемагати. У мене в крові закладена любов до перемоги (посм. – приміт. авт.). Мої батьки так мене виховали. Моїм особистим тренером є мама, чим я дуже пишаюсь.
– Ви рекордсмен світу. Ви пробігаєте скелю у дисципліні швидкість за 5.58 секунд. Як Ви запам’ятовуєте дистанцію?
– Візуалізація. Автоматизм перейшов у професіоналізм.
– Чи виникають у Вас побоювання стосовно зміни старого керівництва Федерації альпінізму і скелелазіння України? Завдяки Вам багато представників цього виду перестали боятися говорити правду, почали відкрито заявляти про свої права та висловлювати свою позицію щодо розвитку і збереження цього виду спорту.
– Люди хотіли змін – отримали. Попередня команда не мала морального обличчя, а відсутність професіоналізму знищувала цей вид спорту і спортсменів. Щодо нової команди, то треба почекати. Поки що особливо нічого не змінилось. Але чемпіонат у Маріуполі відбувся на світовому рівні! У порівнянні з тим, як ставиться до спорту начальник Управління фізичної культури і спорту Донецької облдержадміністрації Володимир Мицик, про багатьох інших очільників складається враження, що вони відштовхнули від себе скелелазіння. Тому я з честю представляю Донецьку область і вдячний за увагу та підтримку.
– Ви – людина, яка захоплюється літературою з саморозвитку. Дуже цікаво, як ці книги впливають на Ваш світогляд, як Ви застосовуєте їх для тренерської практики? Особливо хочу зупинити Вашу увагу на «Гнучкості свідомості» Керола Дуека. Всесвітньо відомий психолог протягом 20 років проводив дослідження і вважає, що люди з гнучкою свідомістю мають настанову на зростання. Інша книга американського автора Марка Менсона «Тонке мистецтво жити щасливо» консультує з особистого розвитку про тонке мистецтво жити щасливо.
– Так, я б ще додав Джона Кехо «Квантовий воїн», Ювала Ной Харарі «Sapiens». Ці книги потужні. Вони відкривають безліч цікавого, пов’язаного з самопізнанням. Людина, яка думає, що наділена талантом і розумом від народження і що більше не потрібно нічого робити зі своїм розвитком, з часом лише втрачає. Не можна припиняти навчатись. Такі книги допомагають у спорті та тренерській діяльності.
– З якою відомою особистістю мрієте познайомитись?
– Садгуру- відомим йогом.
– Недаремно запитую, адже чимало любителів скелелазіння, Ваших фанатів мріють познайомитися з Вами. На правах свідка Вашого таланту запрошую приєднатись до участі у збереженні експонатів в першому музеї спорту в Україні, що на Прикарпатті. Від голови крайової організації спортивного товариства «Україна» Олександра Фотуйми для Вас – найтепліші вітання та сподівання на те, що Ви завітаєте до Івано-Франківщини, відвідаєте музей і залишите згадку про себе для всіх прихильників спорту.
– Це величезна честь для мене.
– Чи думаєте про те, що на зміну спорту прийде новий етап в житті? Чи будете намагатись залишитись у спорті якнайдовше, просто змінюючи свої амплуа в ньому?
– Не ділю життя на етапи. Живу і насолоджуюсь ним. Ставлю щоразу нову мету і втілюю її. Зараз час спорту, медалей, подорожей, майстер-класів і я насолоджуюсь усім цим тепер і зараз. А далі подивимось.
Евеліна Березанська,
членкиня АСЖУ