Завершення літа принесло не лише шалену спеку, а й незабутні емоції для всіх, хто відданий біатлону. У мальовничому словацькому містечку Брезно-Осрблі відбувся літній чемпіонат світу, який запам’ятається видатними спортивними досягненнями наших атлетів та розсипом українських медалей, а також неймовірною атмосферою. У цій статті ми розповімо про головні події чемпіонату та емоції вболівальників.
Український подіум – нова сторінка в історії українського біатлону
Програма чемпіонату включала у себе суперспринт, класичний спринт, гонку переслідування та мас-старт серед дорослих та юніорів. Загалом шістнадцять перегонів за чотири дні зробили змагання доволі насиченими. Певне, найяскравішою за своїм результатом стала для нас спринтерська гонка серед юніорів, де українські атлети вперше в історії здобули усі призові місця. Це історичне досягнення посіло одразу посіло помітне місце в літописі українського біатлону.
Кульмінацією чемпіонату світу став мас-старт, до назви якого організатори літнього турніру додали термін «гала». Ця дисципліна традиційно вимагає від атлетів витривалість та силу, що є вирішальними у контактних змаганнях. Серпнева спека ускладнила змагання, однак підтримка тренерів та глядачів додала учасникам сил на кожному етапі. Напружена боротьба за позиції тримала в напрузі до самого фінішу перегонів. Ідеальна стрільба нашого Тараса Лесюка принесла Україні історичне «золото», а головний тренер збірної України Юрай Санітра вразив усіх, радіючи перемозі свого підопічного. В якийсь момент здалося, що висоті стрибків Санітрі позаздрила б навіть Ярослава Магучих, яка трохи пізніше цього дня здобула «золото» чемпіонату світу географічно не так далеко звідси – у Будапешті.
Спортивна єдність та підтримка вболівальників у Брезно
Атмосфера чемпіонату була пронизана позитивом та захопленням. Напівпорожні трибуни під час юніорських стартів заповнювались перед гонками дорослих учасників. Вболівальники не просто підтримували своїх улюбленців, вони створили особливу атмосферу єдності. На стадіоні панувала гармонія та радість, починаючи від усмішок дітей й завершуючи ентузіазмом дорослих.
Представники різних країн не лише підтримували своїх біатлоністів, а й віддавали належну шану спортсменам з інших збірних. Українські біатлоністи особливо відчували підтримку на арені: часом гасло “Слава Україні!” лунало й від активних словаків та інших іноземних уболівальників.
Цьогорічні змагання відбулися на відстані всього лиш двохсот кілометрів від українського кордону, що дало можливість деяким українських вболівальникам здійснити сюди візит. Сергій з Хмельницького, який вже четвертий рік поспіль приїжджає на літній чемпіонат, поділився своїми враженнями: «Цього року атмосфера перевищила всі очікування, у першу чергу палкою підтримкою вболівальників та відмінно організованими змаганнями. Плюс сучасний стадіон. Цей літній чемпіонат – поки що мій улюблений, у порівнянні з іншими. Обов’язково повернусь сюди на чемпіонат Європи у січні».
Гонки в екстремальних умовах
Серпнева спека стала головним випробуванням для учасників. Щодня температура повітря трималася біля позначки тридцяти градусів у затінку . Спостерігати за морозостійкими спортсменами, що проходили дистанцію під палючим сонцем, було справді боляче. Виснажені атлети були змушені пити рідину та обливатися водою по кілька разів на кожному колі – це, безумовно, аномальна частота. Водночас фізична та ментальна міць, яку демонстрували спортсмени в цих обставинах, заворожувала.
Цінним додатком до стадіону був гірський струмок, що протікає через арену та зникає під стрільбищем. Після гарячого дня на сонці деякі спортсмени із задоволенням використовували цей природний дарунок, аби охолонути. Дворазовий призер чемпіонату Віталій Мандзин занурився у воду, навіть не знімаючи своїх нагород.
Не лише спека, а й вимоглива дистанція та гірський рельєф запам’ятаються учасникам змагань. Одним із найскладніших відрізків був крутий підйом після стрільбища. Спортсмени долали його з великими зусиллями. Чимало із них казали: «На вершині підйому майже паморочилось в голові від напруження». Зрештою, завжди знайдуться атлети, як цього разу німкеня Маріон Візенсартер, для яких підйом може стати козирною картою. Маріон впоралася з пагорбом ефективно, обходячи конкурентів та здобуваючи перевагу.
Зміна поколінь у словацькому біатлоні
Знайшлося місце й для сентиментального моменту. Івона Фіалкова, хоча й не брала участі у змаганнях, використала нагоду домашнього чемпіонату для прощального кола пошани, який став символом завершення її спортивної кар’єри.
Фінальний спурт місцевої юніорки Єви Капустової та триразової чемпіонки Лори Христової був абсолютним контрастом до прощальної церемонії й викликав найбільше адреналіну у глядачів наступного дня. Стадіон гримів від голосних вигуків вболівальників, коли спортсменки з’явилися на арені, і не затихав з перемогою болгарської чемпіонки. Словачка хоча й поступилася суперниці, влаштувала справжнє автограф-шоу для гостей змагань після гонки.
Відпочинок у фан-зоні разом зі спортсменами
Організатори чемпіонату серйозно підійшли до підготовки розваг для вболівальників. Фан-зона була наповнена різноманітними активностями: від музичних виступів до словацької дискотеки. У перервах між перегонами панувала святкова атмосфера, що приваблювала не лише глядачів змагань, але й спортсменів. Вряди-годи біатлоністів можна було побачити під час спільного відпочинку з вболівальниками, що є унікальним.
Майбутнє літнього біатлону
Чемпіонат світу з біатлону у Брезно-Осрблі вразив сильними емоціями та захопливими моментами. Не буде перебільшенням сказати, що вболівальники та спортсмени залишають Словаччину з незабутніми спогадами про цю подію. Атмосфера єдності, напружена боротьба на трасі та чарівна природа зробили цей чемпіонат особливим. Наступну можливість відчути біатлон у Брезно на власному досвіді фани матимуть під час чемпіонату Європи, що відбудеться 24-28 січня наступного року.
Літній біатлон, незважаючи на його екзотичний статус, продовжує залучати увагу вболівальників і спортсменів. Попри те, що цей вид спорту не є олімпійським, він привертає увагу все більшого числа прихильників, а літні змагання займають важливе місце у календарі сезону на рівні із зимовими. Відтак автор цих рядків наполегливо рекомендує шанувальникам біатлону завітати до естонського Отепяе 19-25 серпня наступного року, аби переконатися у цьому особисто!
Едуард Буткевич для АСЖУ