Головною арбітринею фінального матчу жіночого Євро, в якому зійшлися збірні Англії та Німеччини, була українка Катерина Монзуль, а на лінії своїй співвітчизниці допомагала Марина Стрілецька. Тож українська присутність у цьому золотому матчі була дуже вагомою.
Відразу скажемо, що відпрацювала суддівська бригада спокійно, кваліфіковано та професійно. Були декілька суперечливих епізодів, у яких наша Катерина розібралася холоднокровно, а одного разу, коли німкені в першому таймі ледь не забили, Монзуль порадилися з арбітрами VAR та не стала дивитися картинку й пенальті не призначила. Хоча це був фінал з великою кількістю єдиноборств, але гравчині не діяли грубо й особливо важким для арбітражу я б цей матч не назвав.
На щастя, не було суперечливих рішень, як у фіналі чоловічого чемпіонату світу, який у 1966 році також відбувався в Англії. І також тоді зустрічалися господарі та німецькі футболісти з ФРН, які грали додатковий час. У тому двобої головну роль зіграв радянський лайнсмен Тофік Бахрамов, який, за рахунку 2:2, побачив дуже суперечливий третій гол автора хет-трику Джефрі Херста. Потім господарі забили ще, і вперше та наразі востаннє стали чемпіонами світу. Але суперечки про той гол-фантом продовжуються до сьогодні. І хоча у фіналі Євро-2022 англійки також схилили шальки терезів на свою користь в овертаймі й вперше стали чемпіонками Європи, але тут все було абсолютно без суддівських нюансів. Хоча потрібно визнати, що німкені виглядали трохи краще за суперниць й мали більше гольових нагод.
Але в футболі перемагає той, хто більше забиває. І господарки турніру витиснули максимум із своїх не дуже численних шансів. Звісно, ми не побачили надшвидкостей, щільності боротьби на кожному клаптику поля, компактності між лініями, які були в фіналі чоловічого Євро. Але це було дуже цікаве, напружене та динамічне видовище, яке зібрало тисячі уболівальників на трибунах “Вемблі” та мільйони шанувальників жіночого футболу біля телеекранів. У першому таймі суперниці не забили. По перерві футболістки Німеччини захопилися атаками та проґавили випад суперниць прямо по центру. А те, як використала вихід сам із голкіперкою Кіра Волш, потрібно показувати багатьом нападникам- чоловікам. Англійка оцінила де перебуває воротарка та акуратно перекинула м’яч за комірець суперниці до сітки воріт – 1:0.
Та й гол у відповідь німкень на 79-й хвилині був класним, завдяки комбінації. Табеая Васмут відкрилася в штрафному майданчику, отримала м’яч й побачила Магель, яка випередила опікунок й в дотик вразила ближній кут – 1:1. Ще один повчальний момент для юних і досвідчених футболісток та й футболістів.
А в овертаймі не витримали напруги гравчині збірної Німеччини. Хоча здавалося першої на турнірі серії пенальті не уникнути Але після кутового у штрафному майданчику німецької збірної виникла метушня й друге добивання від Хлої Келлі стало золотим для господарок турніру.
Головне, щоб жіноча збірна Англії не повторила «антидосвід» чоловіків-співвітчизників, які після домашнього тріумфу 1966-го нічого виграти не спромоглися. Вітаючи збірну Англії, яка на цьому Євро не програвала, ми можемо сміливо також привітати українських дівчат Катерину Монзуль та Марину Стрілецьку, які свій головний суддівський іспит витримали на відмінно.
Юрій Ілючек, член АСЖУ та AIPS