Минула субота видалася по-футбольному насиченою. То що ж ми побачили і які висновки зробили після заключного контрольного матчу «Шахтаря» в Нідерландах та відразу трьох суперкубкових поєдинків в Англії, Німеччині та тих таки Нідерландах?
Нас, у першу чергу, цікавив черговий контрольний поєдинок донецького «Шахтаря» із нідерландським Утрехтом, який посів сьоме місце в минулому чемпіонаті своєї країни. Цього разу, Ігор Йовічевіч виставив склад, який був наближений до оптимального. Ну, хіба що були питання по кількох позиціях. Зокрема, новачків Тотовицького та Михайличенка ми з перших хвилин на полі не побачили. Та в дебюті зустрічі, на фоні пресингу господарів, побачити змістовну гру від «гірників» було важко. І логічний гол від господарів, уже на 7-й хвилині, вчергове продемонстрував низький рівень кваліфікації Бондаря, який, здається, без кричущих помилок, взагалі, грати не вміє. А ось те, що похибки припустився ще й Матвієнко, яким, за розмовами, цікавляться саме нідерландські клуби, повинно турбувати тренерський штаб. Та під натиском нідерландців помилявся навіть Степаненко. І добре, що господарі не використали ще кілька шансів й заспокоїлися. Лише після цього у Бондаренка та Судакова стало щось виходити в середині. Та й на флангах активізувалися Мудрик із Кащуком. Кащук поки що пристосовується до вимог, коли результат потрібен тут і зараз, а не як у “Маріуполі”. А Мудрик знову бігав багато, але думками, певно, був у грі з “Аяксом”, де його піднесли чи не до рівня Марадони. Та реальний рівень цього гравця ми побачимо у вересні, коли потрібно буде лідерська стабільність. Ось тоді й поговоримо…
А ще таких звичних для «Шахтаря» підключень крайніх захисників, функції яких виконували Конопля та Корнієнко, було небагато. Тож, Сікан вимушений був шукати м’яч, а не отримувати його в зручних позиціях. Та все ж саме Сікан узяв участь у класній гольовій комбінації, відкотивши м’яч назад під удар після прострілу в штрафний майданчик від Коноплі. Поки захисники «Утрехту» спокійно за цим спостерігали, надавши своїм візаві дуже багато простору, Бондаренко без супротиву пробив у дотик метрів із 16-ти повз голкіпера. Баркас залишився не при справах – 1:1. Взагалі ж, закономірним такий результат не виглядав, адже утрехтівці награли більше, ніж на один гол. Хоча те, що хлопці Йовічевіча змогли віднайти в собі сили на контргру виглядало позитивним фактором.
На другий тайм вийшли вже інші виконавці, щодо необхідності яких тренерський штаб не мав остаточної думки. Мова – не про новобранців та Кривцова. А ось поява в воротах Шевченка, а не П’ятова свідчить про те, що Микита знову залишиться в обоймі. Викладався вічно перспективний Вакула. Класний гол, і знову після осмислених дій партнерів (тренування та награвання певних дій не минаються дарама), забив Криськів. Намагався бути корисним Очеретько. А ось по Стасюку, Козіку та Кулакову були певні питання. Хоча це лише тренерам помітно чи виконали гравці їхні вимоги. Після того, як Шахтар вийшов вперед, нідерландці знову активізувалися. Але це не виглядало так небезпечно, як в першому таймі. Та свій другий гол футболісти «Утрехту», не без похибки Криськіва та Михайличенка та завдяки зрізці Кривцова таки забили.
Далі команди діяли абсолютно невиразно й гра дійшла до нічиєї – 2:2. І хоча на цьому зборі «Шахтаря» в Нідерландах завершено, але питань до того, якою буде команда Йовічевіча залишилося дуже багато. Побачимо, кого наставник вважає зайвими.
Що ж стосується вже майже офіційних європейських баталій. То всі суперкубкові матчі в Англії, Німеччині та Нідерландах виглядали такими собі феєричними передстартовими шоу. Ну, може протиборство Гвардіоли та Клоппа все ж було наближеним до витримки ігрової дисципліни. Адже трофей – є трофей. І його здобув німецький фахівець, який тепер виграв із «Ліверпулем» в Англії абсолютно всі титули. Та й про Лігу чемпіонів, чого не має Гвардіола при всіх божевільних витратах шейхів, не слід забувати. А в дуелі новачків «МанСіті» та «Лівера» також беззаперечно переміг новобранець «червоних» Нуньєс. Саме він, після свого виходу на заміну, за рахунку 1:1, заробив на 81-й хвилині вирішальний пенальті, який реалізував Салах. І саме португальський Дарвін поставив крапку в цьому двобої в компенсований час, коли хлопці Гвардіоли побігли відіграватися – 3:1.
А ось Голанд своїми шансами не скористався. І навіть у порожні ворота на останніх секундах не влучив. Хоча норвежець був помітним, але, схоже й Ерлінг, та й Гвардіола пристосовуються до нових реалій. До цього на Голанда грала команда, але в Пепа такого не буде. І цікаво за цим пристосуванням буде спостерігати.
А в цілому сказати, що якась команда беззаперечно домінувала, не можна. Здавалося, коли гравці «Ман.Сіті» відіграли гол, пропущений у першому таймі від Александера-Арнольда, то на Клоппа чекає чергова серія пенальті. Але «червоним» пощастило з пенальті з гри й німецький наставник зібрав повну колекцію англійських трофеїв.
Про змістовну та збалансовану гру в матчах за Суперкубки Нідерландів та Німеччини говорити важко. Тут скоріше мова йшла про те, хто більше напомиляється в захисті. У підсумку ПСВ «перестріляв» амстердамський «Аякс» – 5:3. А «Баварія», яка ще в першому таймі була попереду у протиборстві з «Лейпцигом» – 3:0 (один гол на рахунку Мане), примудрилася по перерві пропустити тричі, але ще один забила у відповідь. Й лише на останніх секундах компенсованого часу, коли всі суперники побігли відіграватися, Сане поставив ефектну крапку в цьому результативному двобої – 5:3. Юліан Нагельсман таки переграв свою колишню команду та приніс «Баварії» черговий трофей.
Такий футбол дуже подобається вболівальникам, але фахівці побачили багато проблем у німецьких та нідерландських грандів. Та головне, що цей дуже довгий та насичений подіями футбольний сезон, у якому ми вперше побачимо осінньо-зимовий чемпіонат світу, розпочався з не аби якого видовища.
Юрій Ілючек, член АСЖУ та AIPS