Перше вересня – день знань! Для мільйонів дітлахів по всій Україні його прихід означає, що почався новий шкільний навчальний рік. Більшість йому дуже рада, бо за літо скучила по рідній школі і друзям. А хтось – ні, і бажав би погуляти ще. Але складний і могутній маховик навчального процесу вже запущений на повні оберти, і чекати його зупинки не варто. Попереду в усіх нас, задіяних у цьому складному і одночасно надзвичайно цікавому процесі, очікує багатомісячна важка праця. Знання легко не даються, а без них немає майбутнього!
Початковий крок до країни знань зробили сьогодні і маленькі кияни – Дениска, Соня, Гліб, Дарина, Владислав та їхні друзі по ресурсному 1–Г класу СЗШ № 231, яка знаходіться по вулиці Богатирській, 2 в Оболонському районі столиці. Зовні вони майже нічим не відрізняються від здорових однолітків: такі ж рухливі, симпатичні й гарно вдягнені дзиґи, яким приємно спілкуватися один із одним. Вони, мабуть, лише більше зосереджені у собі, ніж їх однолітки, та відповідають на запитання вчителів стриманіше і з деякою затримкою. І тільки уважно придивившись до них, починаєш розуміти, що перед тобою насправді незвичні хлопчаки і дівчатка, з тільки їм притаманним баченням і сприйняттям світу, величезним бажанням стати його частинкою, з легко ранимою душею і нервовою системою. Особливість маленьких школярів підтверджена медичним діагнозом: усі вони аутисти. І в навчальному процесі, як люди з особливими потребами, потребують до себе значної уваги і підтримки з боку педагогів, здорових дітей, їх батьків.
Ще кілька років тому в Україні проблеми спільної освіти в навчальних закладах учнів із різним фізичнім і розумовим станом здавалися нерозв’язними. Від них відмахувалися на всіх рівнях, вважаючи не суттєвими. Але саме життя змусило рішуче переглянути цю хибну позицію. І хоча більшість проблем тут ще залишається, сьогодні в цьому напрямі вже є значні позитивні зрушення. Вони у багато в чому стали можливими завдяки прийнятим Верховною Радою законам і керівництву держави. А також зусиллям нового керівництва Міністерства освіти і науки України, ентузіастів болючого питання. І таких людей в країні з’являється зараз усе більше.
До них у повній мері слід віднести і Наталію Степанівну Яценюк – толерантну, розумну, енергійну, душевну людину, яка з однодумцями минулого року створила громадську організацію «Особливий світ», ставши її співзасновницею. Уклавши угоду про оренду двох невеличких кімнат в СЗШ № 231 і запросивши до свого колективу хороших, сильних вчителів, лікарів, інших спеціалістів, відкрила в них ресурсні класи, запропонувавши інклюзивну освіту. За щирої, доброзичливої підтримки керівництва школи, яке створило ентузіастам максимальні умови для роботи (директором на той момент уже 16 років був Ігор Маматказин, який, на жаль, зараз пішов зі школи не за власним бажанням), «Особливий світ» продемонстрував украй високі результати, швидко завоював визнання та повагу у дітей аутистів та їхніх батьків. До речі, ця громадська організація має сьогодні ресурсні класи ще й на Троєщині у СЗШ № 259, де директор Олександр Юрко щиро підтримує «Особливий світ».
– Ми робимо все можливе, аби наші малюки стали щасливими, а школа з її рівними можливостями назавжди стала для них першою надійною сходинкою до країни знань, – каже Наталія Степанівна. І ласкаво пригортає до себе світлу голівку Дениски. – Інклюзивна освіта, яку ми пропонуємо, без сумніву допоможе їм. Ми робимо на цьому довгому шляху лише перши кроки. І знаю, незручностей, непорозумінь, інших суперечливих питань на ньому ще буде чимало. Але колектив у нас хороший, професійний, дружній. І всі складнощі спільними зусиллями ми обов’язково подолаємо…
А зараз про те, чому Асоціація спортивних журналістів України зацікавилась даною темою. Ще в травні до нас звернулися батьки деяких учнів з «Особливого світу» з проханням допомогти – вони вважали, що з оголошенням конкурсу на посаду нового директора СЗШ №231 їхні ресурсні класи можуть закрити, або в них виникнуть певні проблеми. Батькам малюків аутистів цього, зрозуміло, не хотілося. Дізнавшись про те, що АСЖУ вже багато років підтримує окремі інвалідні громадські організації (колясочників, ДЦП та інші) попросили нас зайнятися і їхньою справою. Було кілька зустрічей на різних рівнях – у школі, в ГО «Особливий світ», в Управлінні освіти Оболонської районної адміністрації міста Києва. На щастя, занепокоєння й хвилювання батьків виявилися марними, про що свідчить і цей репортаж. За літо ми подружилися. І вирішили продовжити наше співробітництво і надалі.
З 1-м вересня, «Особливий світ». Хай завжди щастить тобі в добрих справах!
Михайло Волобуєв,
президент АСЖУ, член НОК України,
Віктор Бажай, член АСЖУ