ГоловнаНовиниЛюдина живе, поки про нього згадують

Людина живе, поки про нього згадують

Йосип Беца – унікальна постать в українському футболі. Мукачівець, екс-гравець московського ЦСКА, єдиний з українців (до 1988 р.) носив звання  чемпіона Олімпійських ігор з футболу (Монреаль–56).  У післявоєнні часи для українців чи футболістів з інших Республік до національної збірної чи олімпійської команди  колишнього СРСР пробитися було вкрай важко. Там «господарями» в основном  були столичні футболісти («Спартак», «Динамо», ЦСКА, «Локомотив», «Торпедо»). У 1956 році на Олімпійськи  ігри  повинен був летіти ще один закарпатець, теж уродженець Мукачева Іван Мозер («Спартак» Москва). Та поїхати на змагання чотириріччя завадила травма. А народжувалася сенсація: з невеличкого закарпатського міста — два олімпійські чемпіони. Та не судилося. З обома атлетами був не лише добре знайомий, але й, скажімо, з Й. Бецою були членами виконкому обласного відділення НОК України. Обидва мукачівці згодом стануть заслуженими тренерами РСФСР.
Моїх земляків, на жаль, нема серед нас. Та пам’ять про них жива. Бо ж у народі кажуть, поки про людей говорять, пишуть, згадують до тих пір вони живуть у наших серцях.

Дебютний турнір  у честь змс СРСР (1991 р.) Й. Беци був організован ще у 2001 році. Він пройшов на мукачівському стадіоні «Харчовик» (директор І. І. Левко, до речі, теж знана людина, яка свого часу побила рекорд самого Стаханова по видобутку вугілля на Донбасі). Тоді перемогу святкувала команда Мукачева (капітан Олександр Переста).

З 2011 року цей турнір уже називається пам’яті Й. Беци.
На минулих вихідних  він пройшов в ужгородському спорткомплексі  «Юність».

На цей раз у ньому взяло участь 12 дитячих команд (1999–2000 рр. н.) із різних регіонів краю. Переможцем стала команда «Синай» із Мукачева (дитячий тренер О. Прожегач).

За дитячим турніром почалися змагання дорослих. Спочатку 22 команди, які змагалися в 5 підгрупах, виборювали 10 путівок у наступний груповий раунд, який знову був розбитий на 2 групи.
Запекла боротьба за вихід до півфіналів точилася у всіх без винятку поєдинках.

У першому півфіналі УТЕІ (Ужгород) досить легко переміг ФК «Витязь» Конгазо (4:2). Хет-триком у переможців відзначився Іван Павліш. 

Другий півфінал вийшов менш конкурентним. Майже половина гравців Сторожниці зуміла відзначитись у ворота команди з вул.  Загорська (Ужгород). Забивали Шукаль, Головей, Нергеш, Шелепець та Гаврилів. У підсумку 5:1.

За третє місце невдахи півфіналів одразу пробивали пенальті. Краще це вдалося вуличній команді із Загорської, яка і стала бронзовим призером.

У фінальному матчі футболісти зі Сторожниці (Ужгородський район) просто нокаутували своїх суперників з УТЕІ, провівши в їх ворота 5 «сухих» м’ячів. Словом,  переможцем традиційного турніру пам’яті олімпійського чемпіона 1956 року Йожефа Йожефовича Беци вдруге поспіль стала команда «Сторожниця» (Ужгородський район).  

Переможці та призери були нагороджені кубками, медалями, грамотами та цінними призами.
 

Василь Гаджега,
президент Закарпатської АСЖУ

Фото з мого архіву «Й. Беца у боротьбі з легендарним форвардом збірної Франції Раймоном Копою («Реал» Мадрід).

 

попередня стаття
наступна стаття

Популярні новини