6-8 лютого в Цюріху (Швейцарія) пройшов 42-й чемпіонат Європи з карате серед кадетів, юніорів та молоді (до 21 року). На престижному турнірі, що зібрав рекордну кількість учасників – понад 900 спортсменів з 47 країн, успішно виступила збірна України. Наші юні каратисти вибороли п’ять медалей (рекорд нашої молодіжки) та посіли 12-е місце в загальнокомандному заліку, поділивши його зі збірною Німеччини.
Виступ української команди в Цюріху однозначно заслуговує на позитивну оцінку: в активі нашої збірної одна золота та чотири бронзові нагороди. Такого медального врожаю Україна ще не збирала ніколи. Всі нагороди на рахунку представників куміте. Золото для синьо-жовтих здобула найменша в усіх сенсах учасниця – львів’янка Соломія Кміть перемогла у ваговій категорії до 47 кг серед кадетів (14-15 років). Бронзові медалі завоювали кадет Віталій Демчишин (-57 кг) та троє бійців з U-21 – Галина Мельник (-61 кг), Ірина Зарецька (-68 кг) й Роман Рехлицький (-84 кг). Віталій й Роман є одноклубниками Соломії Кміть по львівському «Юніону», всі вони вихованці Антона Нікуліна, головного тренера національної збірної України. Галина Мельник також зі Львова, тренується вона у Тетяни Ушакової в клубі «Арей». А Ірина Зарецька – одеситка, вихованка тренера Дениса Морозова (клуб «Ніка»).
Окрім медалістів ряд наших спортсменів показав високі результати. Зокрема, п’яті місця в активі одеситки Дарини Марчук (U-21, -50 кг) та киянина Максима Дудака (юніори, +76 кг). На сьомих позиціях зупинились ще п’ятеро українських каратистів та трійка чоловічої команди ката.
Успіх та похвалу разом із юними спортсменами та їх наставниками по праву поділяють Українська федерація карате та головний тренер національної молодіжки Петро Корнійчук.
У той же час варто нагадати, що рік тому на чемпіонаті Європи в Лісабоні збірна України з чотирма медалями була дев’ятою в загальному заліку. Тоді поряд із золотом Ірини Зарецької в нашому активі були дві срібні медалі – Анастасії Мястковської (Львів) та Миколи Гєнова (Одеса) та бронза киянина Андрія Торошанка. Всі вони виступали в Цюріху, й з ними були пов’язані медальні сподівання. Проте спорт є спорт: навіть дорослим майстрам не гарантовані трофеї, а юні спортсмени мають свою фізичну й психічну специфіку. Безумовно, від Ірини Зарецької, діючої молодіжної чемпіонки світу й бронзового призера дорослого чемпіонату світу в Бремені, очікували нагороди вищого гатунку. Але, мабуть, напружений графік попередніх виступів дався взнаки під час перших боях Іри в Цюріху. У першій схватці вона вчисту програла данці Катрині Педерсен. А вже після того, як данка вийшла до фіналу, надавши таким чином Ірині можливість поборотися за бронзу через втішні схватки, нашій примі просто крупно пощастило. За декілька секунд до кінця бою проти Лізи Расмуссон зі Швеції Іра «горіла» в одне очко. Але суперниця вирішила відбігати миті, що залишалися, за межами татамі, за що її було дискваліфіковано. А вже в наступному раунді «втішаловки» ми побачили справжню Зарецьку, яка достроково рознесла з рахунком 8:0 суперницю зі Словаччини. В двобої за третє місце Ірина повністю контролювала ситуацію, не давши господині татамі швейцарці Єлені Кірічі жодного шансу.
Микола Гєнов зупинився на сьомому місці, а Настя Мястковська та Андрій Торошанко вибули вже після першого кругу. Особливо прикро було Андрієві, який, ведучи в двобої проти німця Максиміліана Бауера два очки, на останній секунді пропустив трьохочковий удар. Й ще декілька наших спортсменів мали реальні підстави поборотися за нагороди, в тому числі – віце-чемпіонка світу Ліза Сірош з Києва. Але суворий жереб в першому же бою звів її з чемпіонкою світуа Айшею Буссебаа з Угорщини, котра виявилась сильнішою (2:0). Не реалізувала в Цюріху свій великий потенціал й одеситка Ганна Крещенко, краща з українських майстрів ката.
Проте й поразки нерідко надають дуже корисний досвід й мотивацію працювати ще більш напружено, щоб здобувати перемоги у майбутньому. А резерв для грядущих успіхів у юних українських каратистів є. Одне з найважливіших досягнень сьогоднішньої збірної – створення в команді атмосфери дружби та взаємної підтримки. Раніше цього дуже не вистачало. Ще один ресурс – укріплення довіри з боку персональних тренерів спортсменів щодо головного тренера збірної Петра Корнійчуку, який постійно показує себе й глибоким знавцем карате, й чутким педагогом, й хорошим психологом.
Наша певна жадоба до перемог зрозуміла: до доброго звикаєш швидко, наші каратисти вже змусили забути ті часи, коли українці були боязкими учнями на великих міжнародних змаганнях. Тепер нам вже хочеться все частіше бачити синьо-жовтий прапор над п’єдесталом та чути гімн України. І це не просто «хотєлки». Для оптимізму є серйозні підстави. На наступному кадетсько-юніорському й молодіжному чемпіонаті Європи, що пройде на Кіпрі, українці напевно дадуть бій грандам – французам, італійцям, туркам, іспанцям. А поки що – знову в зали, до наполегливої праці заради грядущих перемог.
Ігор Левенштейн,
прес-аташе Української федерації карате,
спеціальний кореспондент АСЖУ
Цюріх – Київ