Баскетболісти збірної України і здивували, і порадували всіх своїх шанувальників і вболівальників бойовим настроєм, відмінними командними діями і класним результатом на щойно закінчившемся в Словенії чемпіонаті Європи (4–22 вересня). Вони не тільки вперше в історії незалежної України потрапили до вісімки найсильніших команд Старого світу, де посіли 6-е місце, а й вперше завоювали право виступити в чемпіонаті світу з баскетболу, який проходитиме в Іспанії в 2014 році. Ми пишаємося нашою баскетбольною збірною, її тренерським штабом, Національною баскетбольною федерацією і з нетерпінням чекаємо їхніх нових успіхів!
Песимісти і оптимісти
Кількість перших напередодні старту континентальної першості (проходило воно в чотирьох містах Словенії – Любляні, Есеніце, Целє і Копері) в рази перевищувало інших. І заради справедливості хочемо зауважити тут , що сумніви ці народжувалися не на порожньому місці: на такому серйозному турнірі збірна України раніше ніколи особливими успіхами своїх шанувальників не балувала. Вище 13 місця їй підніматися не вдавалось, а в 2011 році на Євробаскеті в Литві наші й зовсім провалилися, показавши лише 17-й результат при двох перемогах в п’яти матчах. До того ж досвідченому тренеру американцеві Майку Фрателло, який вже не перший сезон працює з українською командою, з різних причин (в основному через травми) не вдалося залучити до збірної ряд таких класних майстрів, які виступають сьогодні в кращих клубах Америки, Європи та України, як Олексій Лень, Кирило Фесенко, Сергій Ліщук, Олексій Печеров, Артур Дроздов. Не мали й особливого оптимізму і результати більшості контрольних зустрічей, програних нашими земляками напередодні поєдинків у Любляні (тут провела весь чемпіонат Україна).
З іншого боку, вистачало й тих, хто не просто вірив у нинішню збірну, а й був переконаний в успішності її виступу в Словенії, незважаючи на відсутність у складі кількох провідних виконавців. А основними оптимістами тут виглядали головний тренер команди Майк Фрателло і президент Федерації баскетболу України, олімпійський чемпіон Олександр Волков. Обидва вони ще перед виїздом на Балкани в своїх інтерв’ю не раз стверджували, що відсутність наших основних зірок лише ще більше згуртувала хлопців. І не завадить збірної показати відмінний командний баскетбол. А в разі успішного старту (куди ж у спорті без удачі!) українці цілком реально посперечаються з грізними конкурентами за вихід у другий етап чемпіонату Європи. Вони, мабуть, як ніхто інший знали, який величезний труд з боку багатьох людей в Україні був вкладений у підготовку національної збірної до Євробаскету–2013. Володіючи всією ситуацією досконально, вони вірили в те, що ці зусилля і витрати обов’язково принесуть позитивний результат. Їхня віра, без сумніву, передалася всій команді, що стала за підсумками чемпіонату його головним відкриттям.
– Наша спільна мрія не тільки нарешті потрапити до другого етапу найпрестижнішого в Європі турніру, а й завоювати в Словенії путівку на чемпіонат світу з баскетболу, який наступного року відбудеться в Іспанії, – говорив журналістам народний депутат України, президент ФБУ Олександр Волков. – Знаю, досягти цього буде нелегко. Але ми віримо в хлопців, їх характер і майстерність, а також у тренерський штаб Фрателло…
На наш погляд, саме сукупність багатьох факторів, наведених вище, а також повну довіру маститому зарубіжному фахівцю з боку керівництва Національної федерації і запрошення в команду на проблемну позицію 1-го номера швидкого, забивного розігруючого захисника натуралізованого американця Юджина Джетера зробили здавалося б неможливе можливим. – Ми в шістці кращих збірних на континенті. І ми вперше візьмемо участь у чемпіонаті світу!
Один за всіх , і всі за одного
Як і передбачала переважна більшість фахівців і любителів баскетболу в Україні, наш прорив до еліти хоча й вийшов у підсумку феєричним, дався збірній ціною неймовірного психологічного, фізичного та емоційного напруження. Вже стартовий поєдинок з командою Бельгії видався за своїми переживанням таким трилером, що знамениті на весь світ фільми Хічкока з його непередбачуваними кінцівками тут відпочивають.
Для початку наведемо повний склад нашої збірної на знаковому для України словенському чемпіонаті: захисники – Сергій Гладир (без клубу), Юджин Джетер («Шандонг Лайоні», Китай), Дмитро Забірченко («Азовмаш», Маріуполь), Олександр Мішула («Дніпро», Дніпропетровськ), Дмитро Глєбов та Олександр Липовий (обидва БК «Донецьк», Донецьк), форварди – Максим Корнієнко (БК «Донецьк», Донецьк), Максим Пустозвонов («Азовмаш», Маріуполь), центрові – Ігор Зайцев і Кирило Натяжко (обидва «Азовмаш», Маріуполь), В’ячеслав Кравцов («Мілуокі», НБА, США), Артем Пустовий («Хімік», Южний), головний тренер – Майк Фрателло (США).
З моменту закінчення матчу Україна–Бельгія – 58:57 (11:12, 15:24, 14:12, 18:09) пройшло майже три тижні. А його фантастичні перипетії й запаморочливі колізії, що завершилися за 3,1 секунди до фінальної сирени до нашого величезного полегшення переможною атакою підопічних Фрателло, досі, завдяки прямій трансляції телеканалу «Хsport», чітко стоять перед очима. Переважну частину цього складного, нервового і багато в чому вкрай невдалого для нас поєдинку, суперник впевнено вів у рахунку. Лише в самій його кінцівці Україна після двох «трюльників» поспіль Мішули і Гладиря зрівняла рахунок – 55:55. Проте тут же знову опинилася в ролі наздоганяючої сторони – 55:57. А грати залишалося всього близько 20 секунд і м’яч у бельгійців, які не збиралися розлучатися з ним. У цей валідольний момент мало хто ризикнув би поставити на загальний успіх збірної України.
На щастя, у спорті дива трапляються деколи в самій безнадійній ситуації. Володіючи мечем, бельгійці помиляються, буквально на рівному місці і втрачають його. Решти 18 секунд нашим майстрам цілком вистачило для перемоги – у вирішальній атаці блискуче зіграв американець Юджин Джетер (його, один час він досить успішно захищав кольори столичного колективу БК «Київ», вболівальники ласкаво називають ще Пухом). У відчайдушному проході він вривається в зону бельгійців і точно посилає м’яч у кільце, заробляючи при цьому ще й право на штрафний кидок. Реалізувавши його, він вперше виводить Україну вперед – 58:57. До завершення матчу залишаються лічені миті. І оторопілому супернику, щоб врятуватися, здавалося б, вже виграну зустріч, їх просто елементарно не вистачає.
Надалі ми більше не станемо так детально зупинятися на жодному з поєдинків, благо завдяки українському телеканалу «Хsport», що показав усі матчі за участю збірної України у прямому ефірі, плюс найбільш важливі зустрічі інших команд-фаворитів, включаючи півфінали і фінал, про чемпіонат Європи, всі любителі цієї чудової гри мають найповніше враження. Упор на матчі з Бельгією зроблено тільки тому, що вистоявши в ньому і перемігши, наші земляки ще раз довели всім, що безвихідних ситуацій не буває. А ми стали свідками народження міцного, стійкого, надмотивованого, бойового і впевненого в собі колективу, з яким по ходу чемпіонату всерйоз довелося рахуватися абсолютно всім суперникам. При цьому у нас в кожному новому матчі поперемінно виконував соло чи не кожен гравець, який виходив на майданчик.
Так в уже згадуваній зустрічі з Бельгією найрезультативнішими у нас виявилися Ігор Зайцев – 16 очок і Сергій Гладир – 11. У суперництві з Ізраїлем – 74:67 кращими на майданчику були той же Гладир – 17, а також В’ячеслав Кравцов – 15 і Максим Пустозвонов – 13. У рівному й складному поєдинку з Німеччиною – 88:83 знову гарним був Гладир – 25 очок, дуже результативно провели її Пух Джетер – 19 і Кирило Натяжко – 16. Фавориту турніру Франції ми поступилися зовсім небагато – 71:77, а Джетер з 20 очками пропустив вперед себе тільки суперзірку НБА Паркера – 28. Потім був прогнозований успіх над Великобританією – 87:68, де відразу четверо наших баскетболістів набрали 10 і більше очок – Олександр Мішула – 10, Натяжко – 11, Зайцев – 11 і Джетер – 10. Ця четверта перемога дозволила Україні в групі «А» посісти друге місце (слідом за Францією), і вперше у своїй історії вийти в наступний раунд чемпіонату Європи.
Одне із завдань, яке стояло перед збірною України на турнірі в Словенії, було успішно вирішено. А попереду нас чекали випробування набагато серйозніші, адже за потрапляння до бажаної вісімки нам належало змагатися з такими грандами світового баскетболу як Литва і Сербія, а також з відмінно зарекомендованою на Євробаскеті–2013 командою Латвії. Саме з нею ми й стартували у другому груповому турнірі. Стартували просто жахливо, програвши прибалтійцям, очолюваним головним тренером … київського «Будівельника» Айнарс Багатскісом – 51:85. Це був явно не день України. Абсолютно ніхто не очікував подібного провального результату від команди, що вже встигла так сподобатися всім своєю грамотною і вольовий грою на першому етапі турніру. Справжні причини цієї невдачі швидше за все, на наш погляд, лежать в області психології. А ще, як вважає Франтелло, в тому «… що ми не були агресивні. Латвія домінувала практично в кожному аспекті. Влучила 59 % двоочкових і 53% дальніх кидків. А ми промахнули навіть свої штрафні. І все тому, що ми сьогодні не були агресивними. Це не наша команда. Це взагалі не агресія!..»
Віддамо належне нашим хлопцям: з прикрої поразки від Латвії ними були зроблені спільно з тренерським штабом швидкі й правильні висновки. І вже в наступній зустрічі з грізними сербами, веденими іменитим капітаном Ненадом Христичем (він був як завжди чудовий, і набрав у підсумку 17 очок), збірна України знову блиснула відмінною командною грою – 82:75 (18:21, 23:19, 22:14, 19:21). Ми вперше обіграли сербів, і змусили весь баскетбольний світ з повагою подивитися на нас. Усі хлопці, які виходили 13 вересня на майданчик, показали себе з найкращого боку як у захисті, так і в атаці. Особливо гарні в цей вечір були форвард Максим Корнієнко з 21 очком і невтомний захисник Пух Джетер з 20 очками. Вагомий внесок у загальну знакову для всього українського баскетболу перемогу внесли також – Олександр Липовий (9), Кирило Натяжко (9), В’ячеслав Кравцов (8), Сергій Гладир (7) та Олександр Мішула (6). Хоча на рахунку Максима Пустозвонова (2), Дмитра Забірченка (0) і Ігоря Зайцева (0) видобутих очок всього два, епізодично виходячи на майданчик, вони максимально відпрацювали в захисті, даючи перепочити товаришам по команді. Зіткнувшись з такою самовідданістю, стійкістю і азартом нашої збірної, серби, абсолютно усіма фахівцями вважалися в цьому протиборстві явними фаворитами, здригнулися. Крупно поступилися нашим хлопцям у третій чверті, а потім і в принциповому поєдинку в цілому, в якому вибрані тактичні задумки Майка Фрателло виявилися вагомішими напрацювань досвідченого тренера Душана Івковича.
Змагатися з Литвою нам поки не під силу. Ми прогнозовано програли одному з лідерів світового баскетболу – 63:70. Але що таке «– 7 » в практично рівному протистоянні з таким грізним суперником? Наші хлопці виглядали з Литвою навіть дуже гідно. І ми переконані в тому, що перемоги збірної України над нею в турнірах такого високого рівня не за горами. А після ще однієї сенсації на Євробаскеті–2013 (до цього часу його вже покинули, зазнавши нищівного фіаско, суперкоманди Росії та Греції , сильні колективи Туреччини, Боснії, Чорногорії , Фінляндії), яку піднесли бельгійці, що взяли гору в поєдинку, котрий нічого не вирішував для них, над амбітними латишами – 60:56, збірна України вперше опинилась у чвертьфіналі чемпіонату Старого Світу!
Вона вже і так, як кажуть, стрибнула вище голови. І завоювання заповітної путівки на іспанський чемпіонат світу 2014 року для підопічних Майка Фрателло стало близькою реальністю.
Для досягнення цієї заповітної мрії президента ФБУ Олександра Волкова і всіх вболівальників баскетболу в Україні відділяв лише один матч. Але подивіться з ким, з самою Італією, яка вже багато років входить до світової еліти! На колосальному підйомі і натхненні, позамежній мотивації й розумно проведеній грі з цим найскладнішим, і, здавалося б, важко вирішуваним завданням збірна України впоралася блискуче. Ми перемогли таки команду Італії з рахунком – 66:58! І тепер можемо спокійно готуватися до іспанських баталій наступного року.
У неділю, 22 вересня, турнір у Словенії завершився двома поєдинками за медалі. Бронзові нагороди дісталися іспанцям, які на класі легко здолали хорватів – 92:66 . А золоті медалі вперше вирушили до Франції, яка зламала опір «підсівшим» до кінця першості збірній Литви – 80:66. До речі, саме «трикольорові» днем раніше у напруженій боротьбі в овертаймі скинули з чемпіонського п’єдесталу непереможних раніше іспанців – 75:72. Україна в підсумковій таблиці посіла високе шосте місце, в останній день поступившись Словенії – 63:69. Що, втім, сильно нікого не засмутило: для нас цей турнір став справжнім проривом до вищої європейської баскетбольної спільноти!
Більш глибокий і детальний аналіз виступу нашої команди в Словенії ще попереду. Хоча вже сьогодні ми маємо право пишатися тим, чого досягла там збірна, керована Майком Фрателло. Браво, Україно! Вперед до нових баскетбольним вершин!
Наступний фінальний турнір чемпіонату Європи з баскетболу серед чоловічих команд проходитиме у 2015 році в Україні. І підготовка до нього в країні йде вже повним ходом.
Михайло Волобуєв,
спортивний оглядач «Правди України»,
Володимир Лебедко,
кореспондент сайту АСЖУ