На 14-му чемпіонаті світу з легкої атлетики в столиці Росії, що проходить в «Лужниках», в скарбничці збірної України нарешті з’явилася перша медаль. І відразу – золота! Її в надмірному суперництві з найкращими семиборками планети завоювала 30-річна Ганна Мельниченко.
Ганна йшла до цього успіху довго і цілеспрямовано. Більше десяти років тому вихованка кременчуцької легкоатлетичної школи з’явилася на своїх перших міжнародних змаганнях багатоборок. Цей вид «королеви спорту» в Україні серед жінок давно вже знаходиться на провідних ролях. Згадаймо хоча б успіхи олімпійської чемпіонки Пекіна вінничанки Наталії Добринської і призерки чемпіонатів світу киянки Людмили Блонської. Саме вони тривалий час були лідерами національної збірної, переможно виступали на всіх найбільших міжнародних стартах ХХІ століття. Багато чому у них навчилася і Аня Мельниченко. Терпіння, робота і талант з кожним новим сезоном наближали її до світової еліти багатоборок. І хоча особовий медальний п’єдестал продовжував вислизати від неї буквально в останню секунду, українка завзято і наполегливо йшла до заповітної мети.
2013 рік став для Ані по-справжньому щасливим. На гетеборзькому зимовому чемпіонаті Європи в закритих приміщеннях вона вперше стала медалісткою – сума у п’ятиборстві 4608 очок принесла їй «бронзу». І ось Москва, олімпійські «Лужники», 14-й чемпіонат світу з легкої атлетики. Показавши відмінний результат в семиборстві – 6586 очок (особистий рекорд спортсменки) Ганна Мельниченко стає найсильнішою на планеті! Срібна медаль дісталася канадці Бріан Тісен-Ітон – 6530, а бронзова нагорода голландці Дафне Схіпперс – 6477.
Боротьба за призові місця на п’єдесталі з першого виду програми бігу на 100 метрів з бар’єрами розгорнулася запекла, нервова і непоступлива. Серйозних проблем спортсменкам додала і аномальна для цієї пори року серпнева спека, що встановилася в Москві – температура повітря ніяк не бажала опускатися нижче позначки + 30. Подібно блискавки пронеслася по підступної спринтерській дистанції з бар’єрами наша Аня. І показавши дуже пристойні секунди – 13,29, стала тут другою серед всіх учасниць чемпіонату. Ще краще Мельниченко виступила в такій дисципліні у стрибках у висоту – 186 см. Набрана за два види сума очок, вивела українку в лідери змагання. І цю позицію вона надалі вже нікому не віддала, хоча суперниці відчайдушно боролися до останнього старту.
Ми з гордістю і надією дивилися з трибун «Лужників» за впевненим виступом нашої землячки в п’яти наступних видах програми, в яких Аня проявила себе у всій красі, продемонструвавши воістину чемпіонський характер. Штовхнувши ядро на 13,85 метра, пробігши 200 метрів за 23,87 секунди, стрибнувши в довжину на 6,49 м, метнувши спис за позначку 41,87 м і подолавши 800 метрів за 2.09.85 – Мельниченко набрала «золоту» суму очок – 6586. Для цього їй довелося в якихось видах встановлювати особисті рекорди, а в інших дисциплінах – показувати свої найкращі результати в сезоні. Браво, Анюта, браво!
Потрібно зауважити, що її перемога припала на кінець четвертого дня чемпіонату світу, який перетнув свій екватор. І стати найкращою в турнірі за участю більше 200 країн і 2,5 тисяч атлетів дорогого коштує.
А як виступають в «Лужниках» інші українські спортсмени, які приїхали до Москви солідної збірної: 28 чоловіків і 33 жінки? Відверто кажучи, від багатьох з тих, хто вже виходив на бігові доріжки, в сектори для метання та стрибків, брав участь у змаганнях ходоків і марафонців, фахівці, та й любителі легкої атлетики в Україні очікували кращого виступу. І мова зовсім не йде про упущені медалі – їх, загалом-то, поки й не чекали (крім семиборства). А от на високі результати надія, зрозуміло, була. І якщо в ходьбі на 20 кілометрів донеччанин Руслан Дмитренко (7-е місце), вінничанин Андрій Ковенко (15-е) і киянка Людмила Оляновська (12), віддавши боротьбі на дистанції всі сили, виглядали в цілому гідно, то від їх колег донеччанина Івана Лосєва (30), його землячки Олени Шумкіної (19) і вінничанки Ольги Яковенко (56), хотілося б бачити більш гідні результати. Як і від марафонки з Харкова Каті Крамаренко (31), стрибунки у довжину харків’янки Ганни Корнути (14 в кваліфікації). Відверто розчарували чоловіки, стрибуни у висоту – киянин Юрій Кримаренко та херсонець Андрій Проценко. Обидва вони вкрай слабо показали себе у кваліфікації (2.22) і вибули зі змагань на ранній стадії. Особливо прикро за Юрія – колишнього вже чемпіона світу (2005), який в нинішньому сезоні впевнено долає планку на висоті – 2,28. Візьми він її, і бути йому в головному фіналі. На жаль, не вийшло. Так само невдало виступили в «Лужниках» і стрибуни з жердиною, досвідчені майстри з Київської області Олександр Корчмід та Владислав Рівенко. З результатом – 5,40 у кваліфікації на щось серйозне сьогодні претендувати не реально. Прикро за спадкоємців великого Сергія Бубки, олімпійського чемпіона Сеула і 6-кратного чемпіона світу зі стрибків з жердиною. До речі, свою першу золоту медаль на чемпіонатах світу з легкої атлетики нинішній президент НОК України і один з основних кандидатів на пост президента МОК виграв у далекому вже 1983 році в 20-річному віці.
Втім, прикладів гідного виступу українців на московському чемпіонаті світу з легкої атлетики теж вистачає. І будемо сподіватися, що при серйозній роботі в найближчі роки кількість медалістів у нас в збірній обов’язково додасться. Хороші перспективи в індивідуальних видах видно у дівчат в короткому і довгому спринті, в бігу на середні дистанції (в естафетах вони це вже показали і раніше). У харків’янки Наталії Погребняк, запорожчанок Олесі Повх і Марії Ремень, киянок Христини Стуй та Єлизавети Бризгіної, їх землячки Наташі Пігіди, бігунок з Дніпропетровська Ганни Ярощук та Анни Тітімець та деяких інших дівчат є все, щоб у найближчі пару років впевнено закріпитися у світовій еліті. До речі, обидві Анни, пройшовши сито відбіркових забігів, потрапили у фінал на дистанції 400 м з бар’єрами. Виступлять у фіналах (ввечері 15-го серпня) і обидві наші головні надії в Москві Ольга Салодуха – чемпіонка світу та бронзовий призер лондонської Олімпіади в потрійному стрибку та Богдан Бондаренко – лідер світового сезону у стрибках у висоту. Обидва вони легко і невимушено пройшли кваліфікацію і готові до штурму заповітної мети. Всіма фахівцями їхні шанси на успіх у «Лужниках» оцінюються дуже високо. Побажаємо удачі їм і ми, адже так хочеться ще раз побачити в московському небі український прапор!
Наша розповідь про минулі дні чемпіонату світу буде неповним, якщо ми не повідомимо про перемоги тут найбільших атлетів планети ямайця Усейна Болта на 100 метрівці і росіянки Олени Ісинбаєвої у стрибках з жердиною. Багаторазові олімпійські та світові чемпіони вони досить переконливо виграли чергове «золото» в Лужниках. І нехай на цей раз обійшлося без світових рекордів, спостерігати за їх виступами було надзвичайно цікаво і повчально – спортсменам, фахівцям, глядачам. Усейн Болт, хоч і вийшов у фінал з другим часом, випередив американця Джастіна Гатліна – 9,85 і свого співвітчизника Несту Картера – 9,95. Олена Ісинбаєва, програючи досить довго своїй основній суперниці олімпійській чемпіонці Лондона американці Дженніфер Сур, зуміла у вирішальний момент взяти з першої спроби висоту – 4,89. і втретє стати чемпіонкою світу. «Срібло» у Сур – 4,82, «бронза» у кубинки Яріслі Сілву – 4,82. Прекрасно виступив у «Лужниках» і олімпійський чемпіон Лондона у десятиборстві американець Ештон Ітон, який виграв «золото» з найкращим результатом сезону у світі – 8809 очок. Наш найсильніший багатоборець Олексій Касьянов із Запоріжжя зійшов з дводенною дистанції через травму. Будь він повністю здоровий, цілком міг би, на наш погляд, поборотися тут за одне з призових місць…
Отже, екватор чемпіонату світу виявився для України, завдяки Ганні Мельниченко, воістину «золотим».
Михайло Волобуєв та Олександр Хилюк,
спеціальні кореспонденти
«Правди України» на чемпіонаті світу в Москві
На знімках: таким побачив чемпіонат світу з легкої атлетики наш колега Юрій Ілючек (Кіровоград).