– Пане президент, як Ви оцінюєте паризький чемпіонат світу?
– Це дуже хороший чемпіонат. І в чомусь його, я думаю, можна назвати історичним для WKF. Ніколи раніше на подібних турнірах, а для Міжнародної федерації карате це вже 21-й чемпіонат світу, не виступало стільки учасників – більше 1000 з 116 країн, що є рекордом для змагань подібного рангу! А яка прекрасна атмосфера панувала весь цей тиждень в «Берсі», як гаряче вболівали заповнені глядачами трибуни за спортсменів, котрі виходили на татамі! Ми дуже задоволені тим, як був організований і проведений цей чемпіонат. Особливо хочу відзначити його високу спортивну сторону і найгострішу конкуренцію, що зайвий раз свідчить про зростання популярності карате в світі.
– А чим ще цьогорічний турнір відрізняється від своїх попередників?
– Як ви знаєте, Франція в 1972 році вже приймала 2-й чемпіонат світу з карате. З тієї пори багато що змінилося: наш вид спорту став значно масовішим і привабливішим в різних частинах світу. Від турніру до турніру поліпшувалася його організація, чому сприяли і наші вимоги щодо проведення змагань такого високого рангу. Чемпіонат світу, що завершився, на мій погляд, за всіма параметрами перевершив своїх попередників. По-перше, він пройшов на унікальній спортивній арені «Берсі», що вміщає 12.000 глядачів. У фінальні дні далеко не всі охочі змогли потрапити на його трибуни. І те, що каратистам був наданий один з найкращих в світі спортивних залів, дорогого коштує. Сама назва «Берсі» – дуже багато що означає. Все це вимагало від господарів чемпіонату величезних зусиль і чималих матеріальних витрат, серйозної підготовчої роботи протягом багатьох місяців. І ми вдячні керівництву Французької федерації карате, яка подарувала всім любителям нашого виду спорту це чудове свято.
– Що значать засоби масової інформації для WKF? Яка увага Міжнародна федерація карате приділяє пресі?
– Для WKF це виключно важливий напрямок роботи. Більш того, зауважу, що він серед самих найпріорітетніших в діяльності нашої федерації. Чому? Упевнений, ви й самі добре знаєте це. Сьогодні у світі спорту так багато цікавих і важливих подій, що ЗМІ часом просто не в змозі встежити за ними. Відбувається природний «відсів» новин, і в ЗМІ потрапляє лише найважливіша і цікава спортивна інформація. Якщо подія або змагання не транслюються і не висвітлюються телебаченням, радіо, пресою, електронними ЗМІ – про нього не знають нічого, або знають дуже мало любителі спорту. Залишається «в тіні» і діяльність національних та міжнародних федерацій і об’єднань. А в результаті страждають всі – вид спорту, люди, які їм займаються, громадські спортивні організації з їх щоденної малопомітною роботою. Без міцних і постійних контактів з пресою сьогодні обійтися не може жодна серйозна федерація. До того ж працювати з нею нам дуже цікаво. Ось чому ми нещодавно у себе в WKF створили нову посаду директора по пресі і медіа. Він зараз тут з нами в «Берсі». Піти на такий крок нас змусила життя. Переконаний, що тепер наші взаємини зі ЗМІ стануть ще тіснішими і кращими. Ми дуже задоволені і тим, як була організована робота з пресою на нинішньому чемпіонаті світу. Його висвітлювало як ніколи багато журналістів, що також вигідно відрізняє нинішній турнір від усіх попередніх.
– Антоніо, а як WKF будує свої взаємини з національними федераціями і об’єднаннями? Адже в інших країнах мають місце конфліктні ситуації, поряд з WKF розвиваються й інші численні версії та стилі карате, як, наприклад, це має місце в Україні? Для нас Ваша думка особливо важлива.
– З подібними ситуаціями WKF доводиться стикатися регулярно. І ваш випадок тут найбільш характерний. В Україні існували два великі об’єднання каратистів – Українська ліга карате на чолі з Олександром Негатуровим та Українська федерація карате з лідером Сергієм Левчуком. Нашим представником досить довго був перший з них. Від цієї роздвоєності страждали в першу чергу самі спортсмени. Така ситуація нас в Міжнародній федерації карате, природно, не влаштовувала. Ми проявили ініціативу і звернулися до керівників спорту України з проханням допомогти розібратися в затяжному конфлікті і покласти йому край. Що досить оперативно і було зроблено. Ми напряму вийшли і на президента Національного олімпійського комітету України Сергія Бубку. Після всіх цих зустрічей і серйозних дискусій, спілкування члена Виконкому МОК Сергія Бубки з обома сторонами конфлікту, Міжнародна федерація карате зробила вибір на користь Української федерації карате. Ми, і тільки ми, в Міжнародній федерації карате вирішуємо: хто буде нашим єдиним представником в тому чи іншому регіоні. Україна дуже сильна країна, дуже важлива для нас країна. Хоча з весни 2012 року пройшло не так вже багато часу, ми в WKF повністю задоволені тим, як працюють сьогодні Українська федерація карате і її керівник Сергій Левчук. УФК у всьому активніша й енергійніша, ніж їх попередники: в міжнародних і європейських заходах, в участі в різних змаганнях, у розвитку і в пропаганді нашого виду спорту в Україні. Такі представники в регіонах нам дуже потрібні. І надалі ми будемо чекати від Української федерації карате такої ж активної роботи.
– Не можу не запитати Вас, шановний пане Еспінос, про олімпійські перспективи нашого виду спорту. Чого не вистачає карате сьогодні, щоб потрапити в програму Олімпійських ігор, скажімо в 2020 році?
– Нам всього вистачає – популярності, масовості, інтересу до карате на всіх континентах. Достатньо для цього лише ознайомитися з підсумками 21-го чемпіонату світу в Парижі, де в призерах виявилися представники 20 країн. У нас давно є все, щоб стати олімпійським видом спорту. Сьогодні ми стали кращими і сильнішими, ніж були чотири роки тому, і набагато кращими, ніж вісім років тому, коли ходили в кандидатах на потрапляння в олімпійську програму. Якщо в наступному році нас підтримає Генеральна Асамблея МОК, яка буде проходити в Буенос-Айресі, та карате потрапить-таки в програму Олімпіади 2020 року, ми будемо, повірте мені, виглядати в ній серед інших видів спорту дуже пристойно. Наше місце тут в середині або вище. Ми повністю готові до участі в головних змаганнях сучасності. І будемо робити все можливе, щоб наша спільна мрія здійснилася.
Михайло Волобуєв,
Василь Товарницький,
спеціальні кореспонденти «Олімпійської арени»
«Берсі», Париж
Фото прес-аташе УФК, члена АСЖУ і AIPS Ігоря Левенштейна