Напередодні Дня Перемоги у столиці завершився великий міжнародний дитячий турнір з фехтування «Київська весна».
Тривав він 6 днів і зібрав близько 500 учасників з України, Росії, Білорусі та Молдови. Проходили змагання в рамках «Ліги 10-13» на базі ДЮСШ «армієць» і стали великим святом для юних мушкетерів.
Двоє хлопчаків, які міцно стискали рукоятки рапір, подібно бешкетним горобчикам, агресивно наскакували один на одного. Трохи краще, а головне точніше, виходили атаки у того з них, хто був вищий росточком. Та й тримався він на доріжці солідніше і впевненіше за міцненько збитого суперника. А поруч гаряче переживали за своїх синів їх найвідданіші вболівальники – чарівні мами, які раз по раз давали горобчикам слушні поради.
– Саша, не поспішай. Він сам до тебе прийде. Ось так, молодець!
– Даня, перехоплювай атаку. І коли, коли на зустріч!
Після закінчення короткого і палкого бою, що завершився з рахунком 4:1, знайомлюся з його учасниками.
– На турнір «Київська весна» приїхав з Миколаєва. Мені 11 років, навчаюся в 5 класі середньої школи № 22, – каже щасливий переможець Саша Міхальов. – Займаюся фехтуванням з 6 років. І весь час у одного тренера Ірини Вадимівни Зикової. Головна мрія? Хочу стати чемпіоном світу і перемогти на Олімпійських іграх.
– Син буквально закоханий у цей вид спорту, – вступає в розмову мама Сашка Анна Василівна. – В фехтувальний зал його привела моя сестра Олена, майстер спорту з рапірі. Тому це захоплення у нас майже сімейне. І ми всім чим зможемо підтримаємо Сашу в досягненні ним бажаної мети.
Абсолютно не виглядала засмученою і сторона, що програла.
– Звичайно я хотів перемогти в цій сутичці, але суперник був явно сильніший за мене. Тут все по-чесному, – зауважив по її закінченню 10-річний киянин Данило Орел. – Через рік обов’язково виступлю на «Київській весни» знову. Фехтуванням займаюся лише півроку. І мій час ще попереду.
Лагідно обіймаючи сина лівою рукою, а в правій тримаючи його бойову рапіру, Світлана (мама Данила) додала до сказаного їм кілька слів:
– Він у мене розумник, дуже цілеспрямований і наполегливий хлопчик. Поки не доб’ється потрібного результату, ні за що не відступить. Адже всього нічого, як він узяв в руки рапіру (з осені 2011 року), а зумів-таки виграти тут у тезки з Миколаєва Данила Ткача, що має, між іншим, 3-й рейтинг в Україні по своїй віковій групі. До речі, а вищий рейтинг тут у Саші Михальова – 1-й! І поступитися йому, вважаю, зовсім не соромно. Через рік, повірте, у Данила результати будуть тут зовсім іншими …
Поєдинок між Сашею Михальовим (Миколаїв) і Данилом Орелом (Київ) став останнім на попередньому етапі змагань рапіристів у хлопців 2001-2002 років народження. І обидва його учасника продовжили потім боротьбу за нагороди турніру. Але тут вже їм, прямо скажемо, десь не пощастило: Саша в підсумковому протоколі виявився на п’ятій позиції, а Данило на шістнадцятій. Чемпіоном же і призерами в рапірі у хлопчаків у молодшій віковій групі стали: Аделін Руссу (Кишинів), який переміг у фіналі свого земляка Михайла Коліну. Бронзові медалі за третє місце дісталися вихованцям миколаївської СДЮШОР Дмитру Сюсюрі та Данилу Ткачу.
Шість днів (з 3 по 8 травня) у двох залах армійського спорткомплексу на Повітрофлотському проспекті лунав мелодійний передзвін металевих клинків. Тут було все – щасливі посмішки і гіркі сльози, радісні миті і прикрі невдачі, веселий сміх і палаючі азартом очі. І була велика, справжня дитяча дружба!
Мені давно не доводилося бачити настільки масових, динамічних, прекрасно організованих і проведених дитячих спортивних змагань для хлопчиків і дівчат такого віку. Чудове спортивне свято вмістило в себе сотні палких, безкомпромісних дуелей, проведених зовсім ще юними спортсменами, по-суті, які роблять лише перші серйозні кроки на складному і важкому шляху до світових та олімпійських вершин. Воно доставило величезне задоволення і насолоду абсолютно всім, хто виявився до нього причетним – дітям, їх батькам, тренерам, колективу ДЮСШ «армієць», відомим українським спортсменам і тренерам, які вручали нагороди призерам турніру, спонсорам, які вклали душу і фінанси в «Київську весну» .
Подібна ситуація сьогодні – явище рідкісне. І тут найдобріших слів заслуговують такі ентузіасти, як директор ДЮСШ «армієць» Володимир Миронюк і його невелика, дружна команда, заслужений тренер України Дмитро Рейзлін, бронзовий призер афінської Олімпіади Владислав Третьяк, які стали рушійною силою турніру. Особлива подяка Групі компаній «Автологістика», «МТС», фірмі «СТМ» і Національному олімпійському комітету України за засновані призи та дипломи для лауреатів змагань.
Побільше б таких спортивних свят нашої дітлахам!
Підсумки відкритого всеукраїнського турніру з фехтування «Київська весна» «ЛІГА 10-13»
Михайло Волобуєв, президент АСЖУ, член НОК України,
Володимир Жібурт
Таким побачив «Київську весну» наш спеціальний фотокореспондент Ярослав Костюк: