ГоловнаНовиниЗустріч журналістів з Морінарі Ватанабе в контексті війни в Україні: що сказав...

Зустріч журналістів з Морінарі Ватанабе в контексті війни в Україні: що сказав кандидат у президенти МОК

Міжнародна асоціація спортивної преси (AIPS) провела третю онлайн-зустріч спортивних журналістів з кандидатом на посаду президента Міжнародного олімпійського комітету (МОК), якого буде обрано 20 березня на сесії в Греції. Після розмов представників медіа з Керсті Ковентрі та Юганом Еліашем, третім гостем став президент Міжнародної федерації гімнастики (FIG) Морінарі Ватанабе.

Під час зустрічі, неочікувано для її учасників, кандидат перебував у Києві в гімнастичному центрі. Так, лозунг “спорт заради миру” став головним гаслом у дискусії. Асоціація спортивних журналістів Україні зібрала найцікавіші відповіді одного з двох представників Азії на посаду президента МОК.

Війна в Україні: погляд зсередини

“Сьогодні я перебуваю в Україні, в Києві, — розпочав промову Морінарі. — Чому я тут? Як ви знаєте, минулого тижня я був на Генеральній асамблеї Європейських олімпійських комітетів у Франкфурті, і ми також бачили результати зустрічі між президентами Трампом і Зеленським. Не знаю, що думають інші, але я дуже хвилювався за українських гімнастів. […] Я думаю, що лідер повинен бути поруч з людьми в різні часи, тому я змінив свій графік і приїхав сюди”, — пояснив 66-річний японець.

“Українські гімнасти дуже хвилюються, особливо після зустрічі президентів Трампа та Зеленського, але вони люблять гімнастику та спорт загалом, тому ми повинні їх підтримати. Я завжди вважав, що спорт має сприяти миру, і зараз моє переконання стало ще сильнішим”, — додав кандидат.

На це президент Асоціації спортивних журналістів України Олександр Гливинський зауважив, що за три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинуло понад 500 спортсменів, серед яких і молоді гімнасти, які мріяли про Олімпіаду. Керівник АСЖУ запитав кандидата, чи вважає Морінарі за правильне спершу припинити вогонь з російського боку, а потім, коли війна закінчиться, говорити про допуск російських спортсменів до змагань.

У відповідь Ватанабе сказав, що на 100, а то і 1000 відсотків розуміє українців, адже в другому поколінні пережив атомне бомбардування Хіросіми. Однак Морінарі визнав, що прагне вирішити конфлікти на спортивній арені раніше, про що в тому числі говорив з президентом ізраїльської асоціації гімнастики.

“В лютому 2022 року Росія не дотрималася угоди про олімпійське перемир’я і була покарана – це не викликає сумнівів”, — зазначив президент FIG, проте підтримав систему МОК із “нейтральними” атлетами та висловив бажання “не створювати нову ненависть у спорті”.

“Я багато разів закликав українських гімнастів не створювати нову ненависть і погодитися на участь деяких російських спортсменів як нейтралів, але вони [українці] не погодилися. Проте я буду продовжувати говорити про це. Спорт може сприяти миру. Я зараз тут, в Україні, але найближчим часом я б поспілкувався з російськими гімнастами, а також поїхав би до Ізраїлю, Палестини та інших конфліктних зон”, — підсумував кандидат.

Суддівство за допомогою ШІ

Під час розмови Серхіо Дю Фур з Тринідаду і Тобаго запитав кандидата, чи не турбує його людський фактор під час змагань з художньої гімнастики та чи збирається FIG впроваджувати оцінювання за допомогою штучного інтелекту. 

“Через людський дотик вже є маніпуляції. Чому їх немає у легкій атлетиці? Тому що час вирішує — людина не може бути залученою. Пропрацювавши довгий час у гімнастиці, я це розумію і хочу, щоб гімнастика була схожа на легку атлетику та плавання, де результати обчислюються лише штучним інтелектом і комп’ютером”

“Хтось запитав мене, як суддівство на основі штучного інтелекту може працювати з мистецького погляду, — забіг наперед японець. — З творами мистецтва, як-от у Пікассо, все просто, адже у кожного свої критерії [оцінювання твору]. В спорті ж нам потрібен один критерій, інакше це несправедливо. Люди роблять помилки”.

Олімпіада на п’яти континентах

Морінарі Ватанабе також висловив нову ідею проведення Олімпійських ігор на п’яти континентах — у п’яти різних містах з 10 видами спорту в кожному, збільшивши при цьому кількість видів спорту з 30 видів до 50. 

“[За моєю концепцією], кожен вид спорту буде проводитися в одній з п’яти країн, яка пропонує найкращий клімат і умови для цього, — пояснив кандидат. — Сам МОК не може організувати Ігри на п’яти континентах одночасно, проте за співпраці МОК, медіа та континентальних комітетів це можливо”.

Зміна громадянства України Ковтуном

Як президент Міжнародної федерації гімнастики (FIG) Морінарі Ватанабе прокоментував рішення срібного призера Олімпійських ігор-2024 Іллі Ковтуна змінити спортивне громадянство з українського на хорватське у відповідь на запитання президента Асоціації спортивних журналістів України Олександра Гливинського. Керівник АСЖУ також перепитав, як сам президент федерації ставиться до ситуацій, коли спортсмени хочуть змінити громадянство.

“Це питання прав людини, — відповів на це японець. — Якщо [спортсмени] хочуть змінити громадянство, ми повинні поважати їхнє рішення. Багато хто думає, що спортсмени працюють на себе, проте я так не вважаю, адже вони все одно працюють для когось. Так, атлети хочуть, аби хтось був щасливий від їхнього виступу”, — продовжив Морінарі.

“Проте [уявіть], що одного дня національна федерація каже, що спортсмен повинен перемагати, повинен здобувати медалі, і гімнаст хоче поїхати в іншу країну. Ми повинні це поважати — повинні дати спортсменам більше свободи, тому що спорт — це не для країни”, — вважає Ватанабе.

Варто нагадати, що спортивний гімнаст Ілля Ковтун покинув Україну у перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну — переїхав до хорватського Осієка, де продовжив підготовку до змагань. Та вже після ОІ-2024 у Парижі, на яких Ілля приніс Україні “срібло”, Ковтун у грудні 2024 року вирішив змінити спортивне громадянство на хорватське через розбіжності, які мав разом зі своєю тренеркою з українською федерацією.

З усіма відповідями Морінарі Ватанабе на питання медійників можна ознайомитися за посиланням. Відеозапис розмови також можна переглянути тут.

Андрій Нікітьонок, член АСЖУ

Популярні новини