Кияни продовжать свій шлях у Лізі Європи
Перше відчуття, яке прийшло з фінальним свистком – полегшення. Принаймні, не дарма довелося мерзнути майже дві години на порожньому НСК «Олімпійському». Перед матчем були сподівання, що незважаючи на -8 на термометрі, хоча б матч буде гарячим та не дасть змерзнути. Допомагав не «задубіти» й термос чаю, що прихопив з собою, а гра весь час тримала у напрузі.
За годину до матчу майже всі колеги вже були на стадіоні та в повітрі витала якась напруга. Кожен розумів, що граємо не з «Барселоною» чи «Ювентусом» знову, але впевненості у результаті ні в кого не було. Сергій Ребров хоча й приїхав додому, але привіз не гостинці, а гарно збалансовану команду, що готова була створити складнощі.
Вона й створила. За весь перший тайм навіть не було думки аби присісти, таку напружену гру можна було дивитися лише стоячи. «Ференцварош» кілька разів небезпечно атакував ворота хазяїв, добре, що вдача усміхнулася «Динамо». В перші 45 хвилин відверто й згадати більше нічого. В’язка боротьба на полі, кілька гучних викриків від Мірчі Луческу та жарти колег про «ляп» Шапаренка на передматчевій прес-конференції: «Аби він тільки не був пророчим».
На другий тайм частина журналістів все-таки не витримали та пішли грітися до «підтрибунки», бо вогню вже ніхто не очікував. Його й майже не було – київська команда лише на 57-й хвилині завдала першого удару в площину воріт угорських гостей. А вже через декілька хвилин зі стандарту молодий Денис Попов у фірмовому стилі оформив взяття воріт. На табло нарешті змінився рахунок.
«Аби тільки витримали», – подумав про себе. Було зрозуміло, що «Ференцварошу» вже нічого втрачати, і величезними силам вся команда піде в атаку. Після удару Зубкова по воротах колеги зі збірної всі, хто був на стадіоні, затамували дихання. Повз рамку, дякувати богу.
До кінця гри вже, мабуть, у кожного просто відмовляли кінцівки від холоду. Тому одразу по завершенню, трохи поаплодувавши, всі кинулися до конференц-зали відігріватися. Особливих емоцій не було ані у Реброва, ані у Луческу. У тренерів всі сили пішли на підказки підопічним, жоден з них навіть не присів на хвильку під час матчу. Головну тезу натомість сказав гравець «Динамо» Денис Гармаш: «Іноді потрібні й такі важкі матчі. На першому місці був результат».
Як складуться справи навесні вирішить жереб, підготовка на зимових зборах та аналіз помилок. А поки можна підсумувати, що київське «Динамо» вперше за 5 років потрапило до Ліги чемпіонів та виконало там завдання-мінімум. Рухаємося далі.
Влад Дунаєнко