ГоловнаНовини«Зробила тата щасливим»: Кіра Макогоненко – про свій шлях у боксі

«Зробила тата щасливим»: Кіра Макогоненко – про свій шлях у боксі

Кіра Макогоненко – одна з найяскравіших представниць нового покоління українського боксу. Чемпіонка Європи серед юніорів (2021), майстер спорту України та, віднедавна, чемпіонка світу U-19. У жовтні 2026 року у чорногорській Будві вона здобула чотири перемоги та піднялася на найвищу сходинку світового п’єдесталу. За швидкістю, технікою та впевненістю в ринзі стоїть не лише багаторічна праця, а й особлива історія стосунків із батьком, який став її першим тренером. Під час інтерв’ю для АСЖУ мова йшла про чемпіонський шлях, суперниць, власний стиль, емоції після фіналу та олімпійські амбіції. А ще про те, чим живе «Рожева Пантера», коли знімає боксерські рукавички.

Кіра Макогоненко після перемоги у фіналі юнацького ЧС-2026. Фото World Boxing

— Як бокс з’явився у вашому житті? Що саме свого часу зацікавило вас у цьому виді спорту?

– Пам’ятаю, починала, взагалі, з гімнастики. Із трьох до восьми років займалася саме цим видом спорту, а потім прийшла до тата на тренування. Побачила, як він працює з хлопцями, й попросила, щоби він мене теж чогось навчив. І впродовж наступних шести місяців я ходила і на гімнастику, і на бокс. А тоді сказала батькові, що займатимуся лише боксом. Він хотів мене відмовити: казав, що цей вид спорту – не для дівчат. Але ми з мамою його вмовили, і так я почала займатися боксом. А що мені спершу сподобалося? Те, що я можу багато імпровізувати в ринзі, бити, наносити удари. Мені подобається робити захист. Загалом мені від самого початку сподобалося все в боксі.

— Ваш батько має власний боксерський досвід. Чи є в нього якісь фірмові прийоми або особливості техніки, які ви перейняли та використовуєте у своїх поєдинках?

– Звичайно, тренер готує спортсмена, і це вже техніка, напрацьована з часом. Це спільна робота. Тому, звичайно, є дуже схожі удари, схожий захист, і він вчить мене цьому. Усе, що я вмію, навчив мене тато, і я це показую в ринзі. Звичайно, є певний свій стиль. Але у нього були спортсмени, які показували інший стиль. Це залежить від того, хто саме тренується. Скажімо, я перейняла такий стиль – боксувати з опущеними руками, щоби мати змогу імпровізувати. Мені це подобається, і батько, коли побачив, що в мене виходить, був не проти, аби залишити цей стиль і розвивати його. Але треба боксувати в різних стилях, треба вміти і з піднятими руками боксувати, і з опущеними, і з ближньої дистанції, і на дальній дистанції. Треба вміти все.

— Наскільки гімнастичний досвід допомагає вам у боксі?

– У мене був навіть спортивний розряд у гімнастиці! Це допомагає, тому що зараз у мене є координація, гнучкість, і я можу, до прикладу, виконувати деякі елементи, які допомагають мені в боксі. На мою думку, координація – це найголовніше.

— Як даєте собі раду з хвилюванням перед важливими поєдинками?

– Хвилювання, звичайно, є, але скажу, що на цьому чемпіонаті його було небагато. Я розумію, що Бог зі мною і що на все воля Божа. Якщо щось трапиться, то це буде на краще. Якщо виграю – це на краще. Якщо програю – теж на краще. Тому я повністю віддала свої переживання Богові й просто робила свою справу. Бували моменти, коли я не могла заснути вночі. Я завжди собі кажу: «Так, сьогодні посплю, а завтра попереживаю». І все, засинаю. А потім вже заспокоююся.

— На чемпіонаті світу в Чорногорії ви провели чотири поєдинки. Як ви з тренером готувалися до суперниць і наскільки детально аналізували їхній стиль?

– Так, чотири поєдинки: це Польща, Венесуела, Італія і Китай. Аналізували всі поєдинки, тому що на чемпіонаті світу немає прохідних суперників, і всі суперниці були досвідчені. Так, полька була чемпіонкою Європи, китаянка – чемпіонкою Азії, італійка – теж чемпіонкою Європи. Коротше, там було нормально. Згодом венесуелка виступала на юнацьких Олімпійських іграх. Тобто всі були досвідчені, і до всіх готувалися. Ми дивилися їхні бої та готувалися поступово.

Відбоксувала з опонеткою з Польщі – усе, можу вже “дивитися” венесуелку. Виграла у венесуелки – можу дивитися, як боксувала італійка, щоб готуватися до поєдинку з нею. Я ніколи не перестрибую і завжди налаштовуюся на один бій. Тобто один бій у мене є, я його повинна виграти, а потім уже наступний бій виграти, далі наступний і все.

— У фіналі вам протистояла китаянка Сіруй Ян. Що було найскладнішим у цьому поєдинку? Чи готувалися ви до фіналу особливим чином?

– Ні, особливої підготовки не було, адже до всіх поєдинків я налаштовуюся однаково. Китаянка висока, у неї довгі руки, дуже технічна, має сильний удар. Іншими словами, це дуже крутий опонент, з яким було цікаво попрацювати. Здивувало рішення суддів, зокрема одного судді, який повністю віддав бій їй, хоча там був нокдаун. Тобто я провела нокдаун, а він вирішив, що вона виграла бій!

Але все одно мені все сподобалося. Сподобалося боксувати. Є якісь нюанси, звичайно, є помилки. От я дивлюся свій бій і розумію: ну, як так можна було взагалі вдарити? Як можна було не зробити захист? Я завжди одразу передивляюся бій. Спершу він мені не подобається, тому я передивляюся його знову й знову, і лише тоді знаходжу щось гідне, що мені подобається.

— Яка думка або емоція була першою після фінального гонгу, коли ви усвідомили, що стали чемпіонкою світу?

– Думка, що я досягла такої маленької мети. І я дуже радію тому, яким щасливим був мій батько. Я ніколи не бачила його таким щасливим. Але й досі немає такого от розуміння, що я чемпіонка світу. Немає відчуття, що я… Хоча ні: відчуття є, але немає повного усвідомлення всіх емоцій. Тобто я розумію, але не можу до кінця це осягнути. Напевно, з часом прийде якесь усвідомлення.

Кіра Макогоненко з батьком після перемоги на чемпіонаті світк. Фото WORLD BOXING

— Вас знають у боксерському світі як Рожеву Пантеру. А якою ви є поза рингом? Чим захоплюєтеся у повсякденному житті, як проводите вільний час і що допомагає вам відволіктися від боксу?

– У мене загалом багато різних хобі. Я можу іноді відволікатися від спорту. Дуже люблю грати в ігри на PlayStation. Коли маю вільний час, завжди сідаю й граю, проходжу якісь сюжети. Дуже люблю читати. Ходила на акторське мистецтво, на вокал. Зараз хочу почати стріляти з лука. І скоро знову йду на курси акторської майстерності. Починатиму вже з цього чи з наступного місяця. У мене є сертифікат, тому піду, побачу, що там. Дуже люблю водити машину. Мені це дуже подобається. Можу просто сісти, кудись поїхати, розвіятися, трохи покататися.

— Яка ваша улюблена гра і яку книжку зараз читаєте?

– Улюблена гра – «Відьмак-3». А книжка, яку зараз читаю – «Опівнічна бібліотека». «Відьмак» – дуже крута гра. Я дуже хотіла б зіграти ще у першу й другу частини, але на PlayStation, на жаль, не зможу їх купити, бо вони не продаються в магазині. Тому буду наразі дивитися, як проходять люди. І ще чекаю на четверту частину. Скоро вона вийде, тому буде дуже цікаво.

До речі, чи знаєте ви такого боксера, як Бен Віттакер? Він теж грає в PlayStation у Fortnite. І я якось йому написала: «Круто, я теж граю». Ну, чисто так, “по приколу”. І він мені відповів: «Давай якось зіграємо, якщо буде час». І я така: «Ого, ну чому б і ні?»

— Вже зіграли чи поки ні?

– Ще ні. Я лише повернулася і хочу йому написати. Він прикольний взагалі такий, на вайбі.

— Ви вже дебютували у професійному боксі, але водночас прагнете виступити на Олімпійських іграх. Як поєднуєте ці два напрямки? Чи маєте вже певний план із тренером на шляху до Олімпіади-2028?

– У мене є один бій у професіоналах, і зараз думаємо, як правильно сформувати наш рік, поєднуючи аматорський і професійний бокс. Але акцент зараз йде на аматорський бокс. У нас є план, але план є теж у Бога, тому ми робимо те, що треба.

— Як, на вашу думку, змінився жіночий бокс за час вашої кар’єри? Чи відчуваєте ви, що сьогодні жіночі поєдинки отримують більше уваги та поваги?

– Дуже змінився, але все одно більшості цікавіше дивитися саме чоловічий бокс. Хотілося б, щоб це змінювалося, щоб жіночий бокс поважали так само, як і чоловічий, щоб його було цікаво дивитися і щоб гонорари були такими самими. Я хочу максимально все робити саме для цього. Але я вважаю, що жіночий бокс уже просунувся вперед. Уже дуже цікаво спостерігати за спортсменками. Іноді бувають дуже цікаві бої та різні стилі. Вважаю, що зараз жіночий бокс зростає.

Анна Могильна

Популярні новини