12 грудня в українських ЗМІ з’явилась інформація про те, що Кабінет Міністрів оголосив повторний конкурс на посаду державного секретаря Міністерства молоді та спорту. Конкурс відбудеться 29 грудня, документи будуть прийматися до 12.00 27 грудня.
Таке рішення було прийнято у зв’язку з тим, що конкурсна комісія з питань вищого корпусу державної служби не обрала державного секретаря Мінспорту, оскільки в перший раз усі кандидати не набрали необхідної кількості балів. 8 грудня комісія рекомендувала Кабінету міністрів призначити повторний конкурс на посаду держсекретаря.
Голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин Ващенко повідомив, що всі учасники конкурсу, що пройшли перший етап – тестування, провалилися на етапі рішення ситуативних задач, й нікого з них не допущено до третього етапу – співбесіди.
Нагадаємо, що в конкурсі взяли участь п’ять осіб: діючий заступник міністра – керівник апарату Микола Даневич, директор ООО «Страхова компанія Спейр» Сергій Левчук, аспірант Національної академії держуправління при президентові України Анатолій Лаврентій, тимчасово безробітний Вадим Ходаковський та директор ДП «Київський експертно-технічний центр Держпраці» Роман Семчук.
Відзначимо, що підсумки конкурсів на посаду держсекретаря в низці міністерств, викликали критичні оцінки в суспільстві та в пресі. Так, міністр інфраструктури Володимир Омелян взагалі відмовився проводити такий конкурс у своєму міністерстві, вказавши на недосконалість критеріїв. А в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун висловила незгоду з результатами конкурсу на заміщення посади держсекретаря Мінздраву, а також повідомила про намір оскаржити рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби. «Ми категорично не згодні із результатами конкурсу й бачимо системні прорахунки в процедурі його проведення, яка є не ідеальною та потребує ретельного допрацювання», – йдеться в повідомленні на офіційній сторінці Супрун у Facebook.
З приводу конкурсу в Мінспорту також виникли питання та зауваження. Так, народний депутат Павло Кишкар на своїй сторінці у Facebook написав статус під заголовком «Наперсточники проти спортсменів», де заявив, що два учасники конкурсу набрали на другому етапі необхідний мінімум у два бали, а також попросив прем’єр-міністра України звільнити людину, яка на посаді керівника апарату міністерства не вміє користуватися комп’ютером. Крім того, Павло Кишкар написав про те, що готується судовий позов проти міністра спорту.
Сайт АСЖУ звернувся по коментар до одного з учасників конкурсу – президента Української федерації карате (УФК) Сергія Левчука.
Сергій Левчук розповів, що спочатку на участь в конкурсі подали документи десять осіб. П’ятьох було відсіяно на етапі аналізу документів, п’ятеро – було допущено до конкурсу. В першому турі претенденти відповідали на 40 питань комп’ютерного тесту. У другому – розв’язували по два ситуативні завдання, котрі оцінювались за чотирма критеріями: професійні знання, уміння приймати ефективні рішення, управління організацією та персоналом, робота з інформацією.
Роботи учасників другого етапу оцінюються в закритому режимі, а критерії оцінки є суб’єктивними. В цьому багато хто бачить вузьке місце процедури конкурсу та можливість маніпулювання результатами.
За словами Левчука, після того, як роботи учасників були здані, до приміщення комісії приїхав міністр спорту Ігор Жданов, який усамітнився з членами комісії на довгий час. У підсумку учасникам повідомили, що ніхто з них не набрав потрібну кількість балів за кожним з чотирьох вказаних вище критеріїв, тому нікого не допустять до третього етапу, а конкурс завершується без обрання держсекретаря.
За думкою Сергія Левчука, який в сумі критеріїв набрав необхідний мінімум балів, такі дії були пов’язані із тим, що представник міністерства Микола Даневич набрав найменшу кількість балів серед усіх учасників – а це явно не задовольняло голову міністерства. В діях Ігоря Жданова проглядається політичний тиск, який здійснено на членів комісії. Закрита процедура оцінки дозволяє штучно варіювати результати та підганяти задачу під потрібне рішення. Й логіка може бути такою: якщо представник міністерства в конкурсі не перемагає – то й конкурс взагалі розвалюється.
Левчук при цьому відзначив, що його в статусі учасника конкурсу позначили як директора страхової компанії «Спейр», не дивлячись на те, що його головним місцем роботи з 2012 року є Українська федерація карате. До речі, та сама федерація, котру до цих пір не переведено міністерством до департаменту олімпійських видів спорту – при тому, що ще в серпні карате було включено до програми Олімпійських ігор 2020 року в Токіо. Таким чином членам комісії як би дали зрозуміти, що претендент є певним діячем страхового ринку, але не керівником великої та успішної спортивної федерації.
Процедура оцінки також викликала у Сергія Левчука запитання. «Чому оцінки виставляються суб’єктивно та закрито? А не так, як, наприклад, у фігурному катанні або гімнастиці, коли підіймаються персональні карточки, чи як нас у карате, де судді підіймають прапорці?» – питає президент УФК. Він повідомив про офіційний запит до комісії з вимогою оприлюднити відповіді учасників конкурсу з ціллю їх порівняння. Для ясності картини.
На питання, чи буде він подавати документи на новий конкурс, Сергій Левчук відповів негативно. «Моя ціль – не кар’єра та тепле місце в держструктурі, а реальні зміни в системі українського спорту, – сказав він. – Відсутність перетворень, управління в ручному режимі, професійна некомпетентність вже призвели до плачевних результатів на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро. Якщо систему продовжуватимуть консервувати, далі буде ще гірше».
Сергій Левчук висловив впевненість у тім, що в наступному конкурсі напевне братиме участь черговий фаворит від міністерства. «Запасаємося попкорном й не тільки», – підсумував екс-претендент на посаду держсекретаря Мінспорту. Під словами «не тільки» мається на увазі, зокрема, судовий позов щодо підсумків конкурсу.
Ігорь Левенштейн,
кореспондент сайту АСЖУ, член АСЖУ та AIPS