У своєму першому репортажі з Баку з 1 Європейських ігор ми розлучилися з вами, друзі, напередодні їх урочистого відкриття. Сьогодні, 16 червня, в скарбничці збірної України є вже 13 медалей, одна з яких найвищого ґатунку. Це, звичайно ж, радує любителів спорту в Україні. Хоча, зауважимо тут, далеко не все і не завжди вимірюється тільки блиском нагород. Так на змаганнях в Азербайджані поваги заслуговують абсолютно всі наші атлети за пристрасть і прагнення до перемоги, а не тільки ті, хто став призером Ігор.
Наша сьогоднішня стаття в основному присвячуватиметься дводенному турніру з карате. Вже само по собі включення його до Програми комплексних змагань такого високого рангу, є серйозним проривом на шляху визнання карате, як олімпійського виду спорту. До того ж це дозволило представити його в найвигіднішому і привабливому світлі, що дуже важливо саме в іміджевому плані: зайвий раз нагадало всім про популярність і привабливості карате які, особливо в останні роки, зростають у світі з космічною швидкістю.
Але перш ніж перейти безпосередньо до спекотних, бойових і захоплюючих поєдинків кращих каратистів Старого Світу, віддамо належне організаторам змагань за величезну насолоду, доставлену всім глядачам, що знаходяться, як на трибунах красеня «Олімпійського стадіону», так і біля «блакитних екранів» телевізорів у різних куточках планети, від урочистого Відкриття 1 Європейських ігор в столиці Азербайджану. Це було фантастичне видовище, що цілком заслуговує Книги рекордів Гіннеса. Продовжувалося воно близько двох годин і закінчилося грандіозним феєрверком. Нічого подібного раніше бачити нам не доводилося! Хочеться щиро подякувати організаторам Ігор за неймовірно прекрасний червневий вечір, наповнений яскравою творчою фантазією і новизною мислення в постановці сцен і всіляких сюжетів від всесвітньо відомого режисера, художнього керівника Церемонії відкриття Димитріса Папаїоанну (Греція). До речі, саме він у 2004 році відповідав за подібну роботу на Олімпійських іграх в Афінах. І був тоді удостоєний за неї вищих похвал від вдячних греків і світової спільноти. Після відкриття Європейських ігор шанувальників таланту грецького Маестро у світі, впевнені, ще більше зросло…
А тепер поспішаємо в унікальний «Кристал Холл» на змагання каратистів, що оспорюють 12 комплектів нагород: 10 – у куміте (по 5 у жінок і чоловіків) і 2 – у ката (у жінок і чоловіків). Саме тут були розіграні перші медалі 1 Європейських ігор у Баку. Україну в Азербайджані представляли три спортсмени УФК. І всі – львів’яни: у дівчат – Катерина Крива, вагова категорія до 50 кг (тренер – Ігор Богдан), а у хлопців – Ілля Нікулін до 75 кг і Ярослав Горуна до 84 кг (тренер – Антон Нікулін). Регламент Ігор і право участі атлетів у них були визначені ще пару років тому. І представляються нам вельми демократичними й привабливими. Вийти на татамі тут отримали право тільки перші вісім номерів останнього чемпіонату Європи в Стамбулі (березень 2015), включаючи і команду організаторів турніру. На першому етапі всі кумітисти (а їх приїхало близько 100 майстрів із 36 країн Старого Світу), були розбиті на дві групи по 4 людини в кожній вазі.
Змагалися учасники за круговою системою, отримавши можливість провести тут як мінімум по три поєдинки. Двоє найкращих із кожної групи виходили потім до наступного етапу змагань, де в плей-офф боролися вже за право потрапити до фіналу. У разі поразки в четвертому бою, бійці, які поступилися, отримували ще один шанс, тепер уже поборотися за третє призове місце. Як бачимо, регламент бакинських стартів помітно відрізняється від звичних нам чемпіонатів світу, Європи, турнірів Прем’єр-ліги та інших міжнародних змагань з карате WKF. На наш погляд, та й на думку багатьох учасників Ігор, подібний регламент дуже цікавий як самим спортсменам (вони отримують рідкісну можливість провести на серйозному турнірі в разі осічки на старті не один, а як мінімум 3 бої), так і глядачам, які отримують прекрасну можливість довше бачити в ділі провідних майстрів татамі.
Першою на один із двох килимів, покладених у просторому залі «Кристал Холлу», від нашої збірної вийшла Катерина Крива, що представляє СК «СКІФ». Їй всього 23 роки, проте вже кілька років випускниця Львівського державного університету фізичної культури входить до національної збірної. І нехай у неї поки немає призових місць на чемпіонатах світу та Європи, проте на великих міжнародних турнірах рангом нижче вона виступає досить успішно. Не знітилася наша землячка і на 1 Європейських іграх – її бій з куди більш досвідченою і успішної француженкою Алесандрой Реччіа вийшов досить рівним. Суперниці з повагою поставилися одна до одної, віддавши перевагу хитромудрій тактичній боротьбі гострим атакуючим діям. Отримавши від рефері на татамі по парочці попереджень за пасивність і обережність, поєдинок дівчата закінчили внічию – 0:0. І записали до свого активу по одному балу.
У двох наступних сутичках у групі Катюша виглядала дуже навіть пристойно – працювала першим номером, сміливо атакувала, не забувала при цьому і про захист. Вже яка непоступлива і обережна німкеня Дауді Багур, однак за 9 секунд до завершення бою все ж «позіхнула» гострий випад українки – 0:1. Після цієї перемоги наша землячка тактично дуже грамотно провела і схватку з рослою, агресивної білорускою Мариною Коулінкович, не дозволивши їй скористатися великою перевагою фізичних даних. Нічия – 0:0, і українка разом із француженкою виходять до наступного етапу турніру, де власне й починається безпосередня боротьба за нагороди. Для представниці УФК це вже хороший результат. Чого ж нам чекати далі?
В обох боях в плей-офф: за вихід до фіналу і в суперечці за «бронзу» львів’янка виклалася по максимуму своїх можливостей, не дозволивши більш досвідченим і сильним суперницям – туркені Серап Озцелик і тій самій француженці Олександрі Реччіа – провести хоча б одну успішну атаку . Правда, і сама не зуміла зробити це. В результаті і там, і там – 0:0. За хантеєм перемоги були віддані опоненткам українки. Прикро, що ми залишилися без нагороди 1 Європейських ігор. Однак рішення суддівської п’ятірки, на наш погляд, тут абсолютно справедливе – суперниці на татамі виглядали активнішими і більш упевненішими Катерини. Чемпіонкою ж у ваговій категорії до 50 кг стала Серап Озцелик, яка перемогла у фіналі австрійку Беттіну Планк – 1:0. У нас тут 4-е місце, що можна розцінити як успіх, враховуючи рівень турніру і гостроту конкуренції на ньому. Катюша – молодчинка! І що дуже порадувало – дівчина показала свої справжні можливості, які вселяють оптимізм і надію на гідні результати в майбутньому…
Найдобріших слів заслуговує і виступ у Баку наших хлопців, вихованців Антона Нікуліна, що представляють у збірній України львівський клуб «Юніон» – Іллі Нікуліна вага до 75 кг (молодшого брата головного тренера національної команди) і Ярослава Горуни – вага до 84 кг (молодшого брата Станіслава Горуни – одного з найсильніших каратистів планети, призера світового та європейського чемпіонатів, який через травму не потрапив на ці змагання). Обом суперники на груповому етапі дісталися найдосвідченіші і знамениті, котрі повигравали на своєму віку чимало турнірів різного рівня. І хоробрі українці показали в боях із ними добротний вишкіл і справжній чоловічий характер! Нехай їм і не вдалося прорватися до другого раунду найпрестижніших змагань, де розігрувалися медалі Ігор, проте вони сміливо й з гідністю билися за свій шанс до кінця. Впевнені, що новий досвід, набутий у запеклих сутичках на азербайджанській землі з кращими каратистами світу і Старого Світу, безсумнівно, допоможе їм у майбутньому. І стане запорукою нових перемог наших хлопців на міжнародній арені…
У групі Іллі Нікуліну в суперники дісталися – легенда світового карате Рафаель Агаєв (Азербайджан), міцний горішок і гроза авторитетів Ерман Ельтимур (Туреччина) і дуже чіпкий, фізично сильний Руслан Садиковс (Латвія). Як і у дівчат, змагання у чоловіків проходили за коловою системою. Вже в стартовому поєдинку Іллі довелося зіткнутися з господарем татамі і головною їх надією на «золото» Р. Агаєвим. Через 18 секунд після його початку Рафаелю вдався його коронний прийом – удар ногою в голову, оцінений суддями в 3 бали. Невже нас чекає розгром? Аж ніяк, 2,42 хвилини сутички, що залишилися, львів’янин провів дуже зібрано, активно й тактично грамотно. І не дозволив більше одному з найбільш технічних і харизматичних каратистів світу провести жодної результативної атаки. Сам же не раз був близький до успіху у своїх контратакуючих діях, особливо в кінцівці гострого і захоплюючого поєдинку, що проходив під безперервний шум забитих під зав’язку глядацьких трибун. Ілля хоча й поступився – 0:3, але, думається, цю поразку він цілком може занести до свого активу – в цілому бій вийшов для нього дуже навіть конкурентним і рівним. Гідно це оцінили й глядачі.
Зовсім за іншим сценарієм протікав наступний поєдинок нашого земляка з Русланом Садиковсом – тут вже перевага Іллі над каратистом з Латвії не викликало сумніву. Правда, рахунок на табло довго залишався нічийним – 0:0. За 9 секунд до фінальної сирени йому нарешті вдалася результативна атака – удар в голову. Ми ведемо – 1:0. Тренер латиша тут же подає протест, вважаючи, що його підопічний також гідний одного очка. Апеляційне журі, на жаль для нас, із цим протестом погоджується, і рахунок на табло змінюється – 1:1. У підсумку маємо тільки нічию, хоча перемога Іллі в даній сутичці, на наш погляд, була б більш справедливим результатом. Останній бій на Іграх у Баку представник УФК провів проти одного з фаворитів турніру турка Ельтимура. Хід його чимось нагадував битву з Агаєвим: знову пропущена атака ногою в голову на самому початку – 0:3. Потім рівна боротьба, і лише в кінцівці Ерману вдалася ще одна результативна атака. У підсумку – 0:4. До плей-офф із нашої групи виходять Р. Агаєв і Е. Ельтимур. Все закономірно – вони таки кращі. З другого квартету туди потрапили Луїджи Буза (Італія) і Ноа Битч (Німеччина). Їх суперництво за медалі вийшло феєричним, і кожен із чотирьох боїв ще довго буде гаряче обговорюватися фахівцями і вдячними глядачами. Такі поєдинки – найкраща пропаганда карате в світі, їх треба дивитися «наживо»! До фіналу пробилися Агаєв, який буквально вигриз перемогу у Битча – 1:0, і Буза, котрий у неймовірно шаленому бою за хантеєм здолав Ельтимура – 4:4. У підсумку основний фаворит 1 Європейських ігор Рафаель Агаєв став у даній категорії чемпіоном, перехитривши чи не з сиреною Луїджи Бузу – 1:0, а Ерман Ельтимур у суперечці за «бронзу» буквально зім’яв Ноа Битча – 5:0. Ось в якій чемпіонської компанії довелося битися нашому Іллі Нікуліну! І виглядав він на їхньому тлі дуже навіть конкурентоспроможним!..
Настільки ж серйозна і досвідчена компанія маститих атлетів підібралася і в наступній ваговій категорії – до 84 кілограм, де на татамі виходив друг і земляк Іллі Ярослав Горуна. Заруба за потрапляння до плей-офф, а потім і боротьба за медалі Ігор, йшла тут наполеглива і запекла. Десь наш спортсмен сам не допрацював, десь сильнішими виявилися суперники, а десь від Ярика просто відвернулася удача – але по тому, як провів перші два бої в групі Горуна-молодший, йому цілком під силу було зачепитися за медаль. На наш погляд, перспективи на найближчі роки у нього, як і у Іллі, чудові. Дай бог, щоб хлопці втілили їх у життя.
У першому бою опонентом українця став неодноразовий призер багатьох великих міжнародних змагань, включаючи чемпіонати світу та Європи, француз Кенні Гріллон, який сповідує гострий і напористий стиль ведення поєдинків.
Не встояв, однак, украй досвідченіший майстер перед Ярославом, який зумів нав’язати йому розумну контргру. Перемога львів’янина, не дивлячись на скромний рахунок – 1:0, вийшла красивою і переконливою. Для виходу в наступний етап змагань львів’янину, як повітря, потрібна була ще одна перемога. Або в крайньому випадку, хоча б нічия, яка забезпечує певні шанси. І коли в середині другої сутички з непередбачуваним і від того ще більш небезпечним азербайджанцем Айханом Мамаєвим вихованцю Антона Нікуліна вдалося перехопити ініціативу, і після витонченої, різкої атаки зрівняти рахунок – 3:3, у нас з’явилася надія на благополучний кінцевий результат. Ярику треба було трошки потерпіти і не форсувати події. Він же пішов на ризик і спробував «дотиснути» господаря килима, якого погнали вперед шалені трибуни. У обоюдонервовій кінцівці більше майстерності виявилося у Айхана. Він і переміг – 5:3, ставши в результаті кращим у групі. Компанію ж йому в плей-офф склав іменитий грек Міхаель Цанос, який буквально розтерзав втомленого, що не стільки фізично скільки психологічно, Ярослава – 8:0.
Ось як прокоментував свій виступ на 1 Європейських іграх Я. Горуна: «Після переможного бою з Гріллоном разом з Антоном Володимировичем ми серйозно розраховували на успіх і в сутичці з Мамаєвим. Значну частину часу в ній мені вдавалося виконувати розроблений тренером план. А потім я сам схибив. Розумієте, я прекрасно бачив і відчував всі дії і наміри суперника, був готовий до них. А ось потрібний момент припинення його атак, вибрати для себе так і не зміг: поки вирішував, що робити – атакувати самому або оборонятися, отримав від Мамаєва в залишені секунди два результативні удари. Бракує мені поки ще досвіду поєдинків із бійцями такого високого рівня, як тут у Баку. Цим багато в чому можу пояснити і поразка від Цаноса, за діями якого я просто не встигав. Не продемонстрував я в поєдинку з Міхаелем і вміння зберігати потрібну концентрацію до кінця. Помилки свої знаю – разом із тренером нам тут є над чим попрацювати. А в цілому, участю в Іграх дуже задоволений. Знаю, такої ж точки зору дотримуються Ілля і Катя – тут все незвичайно, цікаво. Організовані змагання по вищому розряду, а конкуренція, враховуючи сильний склад учасників, висока, гостра, емоції і добрі почуття буквально захльостують. Нічого подібного в житті раніше не відчував»…
Чемпіоном же Ігор у вазі до 84 кг. став А. Мамаєв, який за хантеєм переміг у фіналі М. Цаноса, за рівністю рахунку – 1:1. «Бронза» – у Угура Актаса (Туреччина).
Захоплюючих і драматичних за результатами поєдинків у каратистів у Баку було предостатньо. Як і емоцій, розчарувань і… сліз. Причому, не тільки у жінок, але й у чоловіків – такий спорт і все, що пов’язане з ним: переможцям – слава, тим, хто поступився – засмучення і величезне бажання відігратися в наступних Європейських іграх. На думку головного тренера збірної України Антона Нікуліна, всі наші учасники зайняли місця відповідно своїх можливостей. Хіба що Ярослав Горуна, маючи удачу, міг «зачепитися» за призове місце.
Виступом підопічних в Азербайджані наставник команди в цілому задоволений, особливо відзначивши Катерину Кривої, яка зайняла 4 місце. У висновку ж короткого коментаря він підкреслив, що, зі зростанням майстерності та конкурентоспроможності, переважній більшості збірників слід постійно і наполегливіше підвищувати свій технічний і психологічний рівень, щоб досягати регулярних, а не епізодичних успіхів. На такому високому рівні, не володіючи відпрацьованими до автоматизму раптовими ексклюзивними атакуючими ударами, розраховувати на перемогу складно. А часто й неможливо. Цієї «таємної зброї» в арсеналі більшості збірників поки немає…
Поцікавилися ми точкою зору про змаганнях, котрі щойно закінчилися, у голови Спортивного комітету України Іллі Шевляка і президента Української федерації карате Сергія Левчука, що обидва дні гаряче підтримували з трибуни посланців УФК.
– Як ви знаєте, карате – один із чотирьох неолімпійських видів спорту, включених до програму 1 Європейських ігор, – сказав нам керівник Спорткомітету країни. – Саме в ньому розігрувалися їхні перші медалі. По суті він став їхньою головною візитною карткою, викликавши до себе підвищений інтерес з боку керівників Азербайджану і ряду держав, які приїхали в Баку на урочисту Церемонію відкриття Ігор, а також багатьох високопоставлених офіційних осіб світового та європейського масштабу. Погодьтеся, далеко не кожні змагання можуть одночасно зібрати на одній трибуні президента Азербайджану Ільхама Алієва і президента Міжнародного олімпійського комітету Томаса Баха, голову держави Монако і члена МОК принца Альберта ІІ і президента ЄОК Патрика Хіккі, президента WKF Антоніо Еспіноса і багатьох інших лідерів світового спорту. А який фантастичний прийом і підтримку надали каратистам Старого Світу глядачі, обидва дні «під зав’язку» забиваючи трибуни унікального «Кристал Холлу»! Надзвичайно цікавими виявилися і самі змагання, організовані й проведені по вищому розряду. Радий за наших земляків, які показали тут дуже навіть пристойний рівень майстерності і велику волю до перемоги. Нехай їм сьогодні не вдалося потрапити в призери Ігор, боролися вони на татамі до кінця, чим заслужили повагу і визнання у фахівців і гарячих глядачів. А медалі у нас в карате, я вірю, будуть обов’язково. Як вірю і в олімпійські перспективи цього чудового виду спорту…
Не виглядав аж надто засмученим кінцевими результатами змагань і президент УФК Сергій Левчук: «Я вдячний членам національної команди за самовідданість і бажання, як можна краще виступити на 1 Європейських іграх. Всі вони виклалися в Баку по максимуму, однак для завоювання хоча б однієї медалі цього, на жаль, виявилося недостатньо. Повністю згоден із думкою нашого головного тренера, що зайняті ними тут місця, відповідають їх сьогоднішнім можливостям. А щоб стабільно бути в світовій еліті, всім нашим спортсменам потрібно ще багато і наполегливо трудиться. Звичайно, ми мріяли і дуже хотіли потрапити в призери Ігор. І були не так вже й далекі від бажаного. Але якщо вже говорити відверто, то все тут по справі – реально претендувати на медаль (причому найвищої ґатунку) міг у нас тільки Стас Горуна (вага до 75 кілограм), який є сьогодні одним із найсильніших каратистів не тільки Європи, а й світу. На жаль, напередодні березневого чемпіонату континенту в Стамбулі, де і проходив відбір учасників Ігор в Баку, вихованець Антона Нікуліна отримав серйозну травму ноги. А коли після операції наш лідер зумів відновитися, позитивно вирішити питання про включення його в команду на бакинський турнір, нам не вдалося – проти виступили організатори змагань. Зрозуміти їх не складно: навіщо Азербайджану такий конкурент, здатний реально вплинути на розподіл нагород у ваговій категорії, де виступає їх легендарний чемпіон Рафаель Агаєв? Якась незадоволеність від виступу наших атлетів в Баку є, особливо враховуючи те, як розвивалися тут події на татамі. Але будемо ж до кінця толерантні і терплячі – ще не прийшов наш час. І тому є чимало об’єктивних, так і суб’єктивних причин, найголовніші з яких організаційні та фінансові. Попереду серйозної, кропіткої та наполегливої роботи – предостатньо. Всім нам! У федерації ми це прекрасно розуміємо. Згоден я і з Іллею Шевляком: медалі у нас на чемпіонатах світу та Європи вже є. Будуть обов’язково ще і на інших великих міжнародних змаганнях! З обраного шляху ми не звернемо, хоча чудово розуміємо, з якими труднощами нам належить ще зустрітися попереду…»
Що ж, з цим важко не погодитися. І хочеться всіляко підтримати керівництво УФК на цьому довгому, тернистому і благородному шляху. А також побажати всім каратистам країни успіху в досягненні поставлених цілей!
Турнір з карате на Європейських іграх, на наш погляд, і справді вийшов суперуспішним. І був, здається, для цього прекрасного виду спорту чи не найкращим у не настільки вже й тривалій історії міжнародних стартів. Він все наполегливіше і рішучіше бореться за право потрапити до Програми токійській Олімпіади 2020 року. І після Баку шанс цей став більш реальним. Так, принаймні, вважає президент WKF Антоніо Еспінос, – зазначивши про це журналістам після завершення змагань в «Кристал Холлі».
Найбільш багатий улов нагород, як і очікувалося, дістався на Іграх каратистам Азербайджану і Туреччини. На їх рахунку – 6 (4 золоті та 2 бронзові медалі) та 9 (3, 2, 4) відповідно. На третьому місці Франція – 5 (2, 2, 1). Далі йдуть Іспанія – 2 (обидві – золоті), Хорватія – 3 (1, 1, 1), Італія – 3 (всі – срібні), Австрія – 2 (обидві – срібні), Македонія – 2 (обидві – бронзові). Всього ж призерами 1 Європейських ігор стали атлети з 11 країн Старого Світу.
Баку – Київ
Анастасія Волобуєва,
Олександр Хілюков,
Михайло Волобуєв,
наші спеціальні кореспонденти
на 1 Європейських іграх
Асоціація спортивних журналістів України та сайт АСЖУ дякують вірним друзям за фінансову підтримку наших спеціальних кореспондентів на Іграх у Баку і можливість роботи їх на найважливіших спортивних змаганнях Старого Світу в 2015 році: авіакомпанію «АЗАЛ» – представник в Україні Яшар Аміров, ТОВ «Ілта» – голова Сергій Міщенко, Федерацію фехтування України – президент Павло Гайдай, Українську федерацію карате – президент Сергій Левчук, віце-президента УФК Івана Дутчака, Федерацію волейболу України – президент Володимир Туровський, львівську туристичну компанію «Спорт-тур» – директор Роман Гуц. Спасибі, друзі!