Визнання УФК
Хто уважно стежить за розвитком подій в українському карате, і кому не байдужа його подальша доля, можуть сьогодні зітхнути з полегшенням і глибоким задоволенням – багаторічні конфлікти і чвари, які розбурхували цей чудовий вид спорту, залишилися позаду. Сподіваюся, назавжди.
Це стало можливо завдяки добрій волі і бажанням, насамперед, керівників двох найбільших громадських організацій Української федерації карате (УФК) та Української ліги карате (УЛК). Непростий переговорний процес особливо активізувався в останні 3-4 місяці. І до загальної радості всіх, хто по-справжньому дбає за українське карате, завершився в лютому злиттям обох організацій в одну.
Відтепер карате WKF як усередині країни, так і на міжнародній арені, представляє Українська Федерація карате. Саме УФК отримала в останній місяць зими 2012 року від Державної служби молоді та спорту України ліцензію на право розвивати цей вид спорту в країні, а від Міжнародної федерації карате (WKF) право представляти Україну у цій поважній міжнародній спортивній організації. А закріпив всі ці позитивні моменти недавній перший візит в Україну Генерального секретаря WKF Георгія Еролімпуса (Греція).
До речі, йому так сподобалося у нас, що відмінний в минулому спортсмен, а сьогодні один з найбільш авторитетних керівників WKF пообіцяв знайти «віконце» у своєму щільному робочому графіку, щоб в травні ще раз приїхати в нашу столицю і побувати на традиційному міжнародному турнірі «Kyiv Open».
Отже, визнання «Української федерації карате» (президент Сергій Левчук) відбулося на всіх рівнях! І вже в самий найближчий час УФК має підтвердити цей високий статус вагомими справами. Переконаний, для цього у Сергія Левчука і його молодої, дружньої і згуртованої команди є всі можливості, величезне бажання, і що дуже важливо – ясне розуміння того, як домогтися поставленої мети.
У мене немає абсолютно ніяких сумнівів, що каратистам в цій добрій і благородній справі буде супроводжувати удача. Бо вони вже зараз довели всім, і скептикам в тому числі, що здатні на багато що. Не сумніваюся, що за активної підтримки Державної служби молоді та спорту України, Національного Олімпійського комітету та Спортивного комітету України з неолімпійських видів спорту наше карате вже найближчим часом займе гідне місце в Європі і в світі.
Через біль і падіння – до медалей
Часу на розкачку і поступове входження в суть справи УФК, як зазначалося вище, не має. І вже першим серйозним випробуванням для неї став дорослий чемпіонат України з карате в Сімферополі, що проходив у спорткомплексі медінституту 18 березня.
Незважаючи на повну відсутність фінансування з боку державних структур (по ряду об’єктивних причин), він зібрав понад 100 учасників. І пройшов на хорошому спортивному рівні, завдяки приїзду майже всіх найсильніших атлетів країни. У моїй журналістській практиці це був четвертий турнір такого високого рангу. Перші три відносяться до далекої вже порі юності і проходили ще в радянський час в 1978-1981 роках.
Ті змагання в Донецьку, Києві та Севастополі запам’яталися мені, насамперед, величезною кількістю глядачів, неймовірним азартом з боку учасників та небувалим ажіотажем – адже тоді все було вперше. Карате щойно вийшло з підпілля, його нарешті визнали в Радянському Союзі, і багатьом хотілося на власні очі переконається в казковості нового і загадкового виду спорту.
Відлига, на жаль, тривала всього 3-4 роки, а потім буржуазного норовливця знову «закрили». Причому надовго. Лише з розпадом Союзу прекрасний вид спорту знову став доступний кожному охочому. Проте негативні наслідки тієї вакханалії і невігластва з боку влади позначаються на розвитку карате в Україні і сьогодні.
За роки незалежності чемпіонати України з карате проводяться регулярно. І сімферопольський, як сказав мені багаторічний керівник УЛК Олександр Негатуров, за рахунку вже 21-й. Особливу привабливість йому, на думку керівників клубів і фахівців, надали саме якісний і кількісний склад учасників.
Загальна думка така: подібного рівня спортсменів чемпіонати країни з карате не збирали більше 10 років. І це перша серйозна перемога Української федерації карате, яка вирішила зробити подібні змагання не тільки головними стартами внутрішнього календаря, але і формувати в майбутньому за його підсумками національну збірну країни для участі в чемпіонатах світу та Європи.
На мій погляд, крок абсолютно правильний і зі спортивної точки зору справедливий – якщо ти дійсно найкращий чи найкраща, доведи це безпосередньо на чемпіонаті своєї країни, в присутності всіх найсильніших. У спортивному відношенні сімферопольський чемпіонат України значно перевершив подібні змагання 80-х років, які мені доводилося висвітлювати в газеті «Комсомольское знамя» …
Через біль і падіння, травми і стійкість характеру йшли до своїх медалей переможці та призери кримського турніру. З 13 команд 10 повертаються додому з нагородами. А найуспішнішими тутешні татамі виявилися для каратистів з Одеської області (10 золотих, 4 срібних та 6 бронзових медалей), Львівській області (6 золотих, 5 срібних і 10 бронзових медалей) і Києва (4 золоті, 2 срібні та 4 бронзові нагороди). Підтвердили свій клас і великий потенціал спортсмени Харківської (0, 4, 3), Миколаївської (0, 2, 2), Сумської (0, 1, 3), Житомирської (0, 2, 1), Чернівецької (0, 1, 1 ), Запорізької (1, 0, 0) областей та АР «Крим» (0, 0, 1).
Яскравих, гострих, бойових, жорстких поєдинків, які тримали в неослабною напрузі глядачів і спортсменів буквально до останньої секунди в чемпіонаті було предостатньо. Втім, вистачало і всіляких травм, падінь, викликів медичної бригади на татамі для надання першої лікарської допомоги. Що ж, жоден серйозний турнір не обходиться без цього, тим більше, коли зустрічаються рівні суперники і поступатися не бажає ніхто. І перемагає тут, як правило, той, чия майстерність і фізична підготовка виявляються вищими, а воля і характер міцніше.
Саме ці якості повною мірою проявили рідні брати з львівського клубу «Юніон» вихованці Антона Нікуліна – Станіслав (- 75 кг) і Ярослав Горуни (- 84 кг), які стали чемпіонами в своїх вагових категоріях. Обидва атлета всі поєдинки турніру на шляху до фіналу провели спокійно, впевнено, з хорошим запасом, що взагалі-то не дивно – Станіслав і Ярослав насьогодні є, на мій погляд, найсильнішими каратистам в країні і лідерами національної збірної незалежно від вагової категорії.
Брати виявилися на висоті і у вирішальному бою, хоча успіх тут прийшов до них по-різному. Якщо молодший Ярослав переміг сильного киянина Сергія Бігуна з клубу «Сьогун» в цілому без надзусиль, то старшому Станіславу для перемоги над непоступливим одеситом Олександром Розенбергом довелося викластися по повній програмі. За місяць до змагань в Криму Стас зламав праву руку і його приїзд до Сімферополя довго залишався відкритим. Повністю відновитися і набрати фізичну форму до головного національного турніру року підопічному Антона Нікуліна природно не вдалося. Однак пропускати його талановитий юнак не захотів. І в драматичному фіналі, отримавши від агресивного суперника травму носа і струс мозку, побувавши в руках у лікарів, львів’янин в кінцівці бою проявив таку силу волі і техніку, що змусив одесита поступитися. Поєдинок вийшов класним, ставши одним з тих, що запам’ятовуються надовго.
Віддамо належне і вихованцю Євгена Степанчука: програвши фавориту турніру, Олександр Розенберг виступив в наступній ваговій категорії (- 78 кг) серед молоді. І став-таки тут чемпіоном країни, вигравши у фіналі у атлета з Миколаївської області Владислава Плацканова. З найкращого боку проявив себе в новій вазі, до речі, ще один «невдаха» змагань киянин Сергій Бігун: учень тренера Андрія Білоскурського, вийшовши на татамі в більш легкій для себе категорії (+ 78 кг) серед молоді, переграв у заключній сутичці каратиста з Харківської області Дмитра Авдєєва. Дуже цікаво було спостерігати за фінальними поєдинками земляків-одеситів Дмитра Негатурова і Валерія Степанчука (- 67 кг), львів’янина Олега Филиповича і представника Сумської області Ігоря Угніча (-60 кг), киянина Віталія Семенцова і спортсмена з Миколаївської області Павла Новочінского (- 68 кг ). Майстерність і удача тут виявилися на стороні каратистів, зазначених першими. Вони і стали по-праву чемпіонами України 2012 року.
Настільки ж захоплююче і напружено, як і в змаганнях у чоловіків, пройшли виступи в ката і куміте серед жінок. Щоправда за кількістю учасників вони помітно поступилися сильній половині людства, зате дуже пристойно виглядали в усьому іншому. Турнір в Сімферополі показав, що жіноче карате в Україні стає все популярнішим, особливо серед молоді. Є у нас тут і хороші, дуже перспективні спортсменки.
До них хочеться віднести, перш за все, чемпіонів та призерів національної першості: у ката – це Яна Вілінчук (Одеська область), Вікторія Афендікова (Львів), Христина Вєнік і Катерина Синенко (обидві – Одеська область), які виступали по групі 16 років +, Анна Безкоровайна (Запорізька область) і Анастасія Скорб (Одеська область) – 18-20 років. У куміте цей вибір ще більше – Жанна Мельник (Київ) та Наталія Стірчак (Львівська обл.) вага – 55 кг, Катерина Крива та Анастасія Брілко (обидві – Львівська обл.), Марія Бондаренко (Сумська обл.) вага: – 50 кг , Аніта Серьогіна (Одеська обл.), Юлія Баранова (Харківська обл.), Галина Мельник (Львівська обл.) і Оксана Ящишин (Львівська обл.) вага: – 61 кг, Інга Гадяцька (Одеська обл.), Ірина Камінська і Наталія Федина (обидві Львівська обл.), Інна Резник (Сумська обл.) вага: – 68, Дар’я Гаращенко та Анастасія Степашко (обидві – Одеська обл.), Ганна Ястребова (Харківська обл.) вага: + 68 кг …
Сезон надій і очікувань
Результати сімферопольського чемпіонату України з карате WKF серед дорослих атлетів, не сумніваюся, дадуть тренерам збірної країни, особистим тренерам, та й усім фахівцям цього виду спорту багату матеріалу для аналізу та роздумів. Спортсмени, які найбільш відзначилися тут, поповнять ряди національної команди, у якої попереду дуже важкий, насичений і цікавий міжнародний календар.
Головними ж стартами 2012 року для українських каратистів стануть чемпіонат Європи серед дорослих в Тенеріфе (Іспанія) – 10-13 травня, чемпіонат світу серед студентів у Братиславі (Словаччина) – 12-15 липня і чемпіонат світу серед дорослих в Парижі (Франція) – 21 -25 листопада. З міжнародних турнірів, які пройдуть на території України, особливо відзначу три: «Kyiv Open» (20 травня), «Lviv Open» (3-4 листопада), «Union Cup» у Львові 1-2 грудня.
Виступлять представники УФК і на кількох дуже великих і важливих у спортивному відношенні міжнародних турнірах за кордоном. Більшість з них відноситься до вищої категорії складності і входять у Прем’єр-лігу. Найближчий такий турнір пройде 31 березня – 1 квітня в Мілані (Італія).
Спортивний сезон 2012 року для представників Української федерації карате, як бачимо, очікується виключно напруженим і цікавим. Чекаємо додому з перемогою, земляки. Всім вам успіхів як на внутрішніх, так і міжнародних стартах, друзі!
Михайло Волобуєв,
президент Асоціації спортивних
журналістів України, член НОК України,
голова Комітету з ЗМІ та зв’язків з громадськістю
Української федерації карате
Київ – Сімферополь – Київ
Таким побачив чемпіонат України з карате наш спеціальний фотокореспондент Володимир Хаустов