Після завершення індивідуальної гонки Віталій Мандзин прокоментував свій виступ, розповів про роботу сервіс-бригади та пояснив, чому не зважає на акліматизацію.
— 16-те місце — це насправді на цей момент найкращий наш результат в особистих гонках у біатлоні. 50 секунд програшу по ходу дистанції — ми між собою вирішили, що ти добре виглядав на трасі. Що скажеш? Три промахи — це єдине, що завадило?
— Насправді прикрі ті промахи на стрільбі. Всі вони були «робочі», десь по одному вилітало. На жаль, сьогодні так склалося, краще відпрацювати не міг. Але ходом, у фізичному плані, сьогодні добре працювалося. Розумію, що десь не ідеально працювали лижі на трасі. Думаю, за рахунок цього можна було ще відіграти і трішки покращити позиції, але маємо те, що маємо.
— Щодо лиж хотіли спитати. Чи не «попали» наші спеціалісти в сніг та погоду сьогодні?
— Скажу так: це ще не було критично через те, що сьогодні були ідеальні умови траси. Якби це була «каша», думаю, ми би ледь добігали сьогодні — різниця була би набагато відчутнішою. Це не було критично, але я дивився візуально в порівнянні з іншими хлопцями: нам, напевно, потрібно було прикладати набагато більше зусиль, аби підтримувати ту саму швидкість, що й суперники.
— Як прокоментуєш ці три промахи фактично на трьох із чотирьох рубежів?
— Старався акуратно працювати, особливо на «лежці», відпрацьовувати кожний постріл, але десь вони по одному вилітали. Насправді прикро, але щось краще на сьогодні я показати не міг.
— Як проходить процес акліматизації? Зазвичай він триває шість-сім днів, як ти почуваєшся?
— Скажу чесно: коли я почав тренуватися з командою А, мене відучили від такого терміну як акліматизація.
— Старші партнери підказали?
— Так, я на такі аспекти не звертаю уваги. За своїми відчуттями розумію, що десь краще, десь гірше, але я в жодному разі не спираюся на акліматизацію і не роблю її крайньою у моїх результатах. Тому на цей момент я не зважаю.
— Ти потрапив у мас-старт. Це вже привід бути хоча б помірно задоволеним, бо візьмеш участь у всіх гонках. Що це для тебе значить?
— Відверто скажу: я сюди не приїхав радіти тому моменту, що відбираюся в мас-старт. Розумію: якщо хочу в майбутньому бути на вершині, то на таке навіть не повинен звертати увагу — відбираюся чи ні. Це для мене має бути звичайною справою. Звісно, якщо розбирати «по молекулах», то є багато приємних моментів. Але я хочу з кожним разом показувати якнайкращий результат. Тому буду виходити на мас-старт із такою самою мотивацією — боротися за найвищі місця.
— До того ще буде естафета.
— Звісно. Це командна гонка, яка, я вважаю, може видатися доволі непоганою. Тому налаштовуємося ще на дві якісні гонки.
— Чи відчуваєш підтримку під час Олімпіади? Можливо, більше пишуть чи дзвонять?
— Звісно. Я розумію, що зараз увага прикута до телеекранів, до біатлону. Мені надзвичайно приємно. Окремо дякую своїм батькам, які змогли приїхати. Сьогодні я їх вже побачив на трибуні, вчора бачився наживо. Велика подяка їм за те, що підтримали мене тут.
Олександр Гливинський, член АСЖУ та AIPS
