Стрімко підбираючись до трійки найкращих атлетів року, за підсумками голосування спортивних журналістів, АСЖУ відкриває четверту позицію: її посів чемпіон Ігор-2024 у Парижі, четвертий український олімпійський чемпіон у боксі — Олександр Хижняк.
Складна ліцензія та травма перед самою Олімпіадою
Перед історією тріумфу Олександра Хижняка на Олімпіаді-2024 згадаємо Токіо. Тоді у фіналі Ігор-2020 Олександр зустрівся з бразильцем Гебертом Соузою, впевнено лідирував у перших двох раундах, але в третьому потрапив у нокаут, через що суддя зупинив бій. І хоча Хижняк швидко підвівся й був готовий продовжити, рефері не став відраховувати й одразу оголосив переможцем Соузу.
Після Олімпіади в Японії Хижняк міг перейти у професійний бокс, повторивши шлях братів Кличків, Олександра Усика та Василя Ломаченка. Однак срібна нагорода не влаштовувала спортсмена: він вирішив повернутися на Олімпіаду за три роки, аби здобути “золото”.
Втім, шлях до ліцензії на Ігри-2024 був непростим. Спочатку тренерський штаб збірної вирішив не заявляти Хижняка на чемпіонат світу, а згодом команда бойкотувала міжнародні змагання через допуск російських та білоруських спортсменів.
Таким чином, єдиним шансом для Олександра здобути путівку до Парижа стали Європейські ігри-2023 у Кракові. Для участі в Олімпіаді було достатньо вийти до півфіналу, та українець на цьому не зупинився — виграв турнір.
Відтоді боксер цілеспрямовано готувався до паризьких Ігор. Проте на фінальному етапі підготовки виникла серйозна загроза: через відрив сухожилля Хижняк переніс операцію на лівій руці. До повноцінних тренувань спортсмен повернувся лише перед самими змаганнями та не брав участі в жодних контрольних змаганнях, однак це не завадило йому вирушити до Парижа.
Ігри-2024: непростий старт та гарантована медаль
У першому поєдинку на Олімпіаді-2024 українцеві протистояв Пилип Акілов — представник Угорщини українського походження, який на початку повномасштабної війни залишив окупований Маріуполь.
Хоча Акілов виграв перший раунд (3:2), у наступних двох Олександр відігрався, здобувши перемогу роздільним рішенням суддів. Перемігши й наступного суперника – бразильця Вандерлея Де Соуза Перейру, у півфіналі, Олександр гарантував собі медаль Ігор. Та Олександр цим, очікувано, не задовольнявся: спортсмену була потрібна лише перемога.
Реванш у півфіналі: гарантоване “срібло”
На шляху Хижняка до фіналу став кубинець Арлен Лопес, довразовий олімпійський чемпіон, котрий виграв Олімпіаду-2020 у напівважкій вазі, а Ігри у Ріо-2016 у середній. Попри активність Хижняка зі старту першої трихвилинки, у першому раунді сильнішим таки виявився кубинець — схилив на свій бік чотирьох із п’яти суддів.
Олександру було важливо відновлювати паритет у другій партії, що спортсмен й зробив — троє суддів зарахували перемогу Хижняку. Третій раунд став вирішальним: українець продемонстрував активний бокс, не залишивши шансів суперникові — переміг одностайним рішенням суддів.
Друга спроба виграти “золото”
За підсумками півфіналу, Хижняк вдруге у кар’єрі потрапив до фіналу Олімпійських ігор у вазі до 80 кг. Та головна мета була попереду і для її досягнення потрібно було обов’язково перегравати представника Казахстану Нурбека Оралбая.
Суперник, хоча і дебютував на Олімпіаді у Парижі, був чинним чемпіоном світу у вазі до 80 кг. Напередодні поєдинку і сам Сашко, і тренерський штаб збірної України зазначали, що легко боксеру не буде.
Активно розпочавши двобій, Хижняк здобув перемогу у першому раунді. Проте казахстанець був дуже близько — поступився лише з різницею в один суддівський голос. У другій частині поєдинку Оралбай таки дотиснув —переміг з таким же рахунком, як і Олександр – 3:2.
Вирішальний раунд став насиченим за ударами від обох опонентів, та Хижняк таки перебоксував Оралбая і зробив те, чого прагнув від початку — став олімпійським чемпіоном 2024 року.
Таким чином, Хижняк став четвертим чемпіоном з боксу в олімпійській історії України. До цього така вершина підкорювалася Володимиру Кличку 1996 року, Василеві Ломаченку у Пекіні-2008 та Лондоні-2012, а також Олександру Усику на ті й же лондонській Олімпіаді.
Золота медаль Олександра також стала однією з визначальних в контексті медального заліку Олімпіади-2024 — загалом Україна здобула три найвищих олімпійських нагороди у Парижі, посівши підсумкове 22-ге місце.
Нагороди та плани щодо Лос-Анджелеса-2028
За головну медаль 2024 року — “золото” Олімпійських ігор — Олександр Хижняк здобув кілька відзнак. Так, приміром, разом із батьком-тренером Олександром Хижняком-старшим отримав від президента України Володимира Зеленського орден за заслуги І ступеня.
Боксер також став найкращим спортсменом серпня за версією Національного олімпійського комітету України, зазначивши під час нагородження, що головною метою його кар’єри було саме “золото” Ігор у Франції.
“Це була мрія усього мого життя та життя мого батька: відколи я вперше вийшов на ринг і дізнався, що таке бокс. Мій батько присвятив увесь свій вільний час мені, моїм успіхам, за що я йому дуже вдячний, — зазначив Олександр. […] — Проте тепер я пишаюся тим, що можу вже сміливіше казати дітям, що можливо здобути золоту олімпійську нагороду, якщо в це вірити, працювати, вчитися, і бути добрим”.
Що далі? Перехід Хижняка у професійний бокс чи продовження аматорської кар’єри з метою участі в Олімпіаді-2028 у Лос-Анджелесі? Сам боксер ще не визначився. Принаймні, не сказав про це публічно. Однак очевидним є те, що на даний момент Олександр досяг найвищої мети, яку ставив перед собою на світанку боксерської кар’єри.
Андрій Нікітьонок, член АСЖУ