Бухарест, в якому грали Україна і Північна Македонія, – ще одне місто контрастів. Гігантська будівля парламенту – великий і жахливий Чаушеску любив будувати з розмахом! Широченні проспекти, що носять імена румунських генералів, здатні проковтнути потужний транспортний потік (бачив на власні очі!), при цьому ні крапельки не поперхнувшись.
І в цей же час, в самому центрі – невелика вулиця імені Дмитра Івановича Менделєєва. На будівлі обсерваторії – плакати, присвячені ювілею польоту першого румунського космонавта – за програмою “Інтеркосмос”.
Склалося враження, що румуни – дуже працьовиті люди. Не дарма газетний кіоск з повним набором свіжої преси відкривається… о четвертій ранку. Вже о шостій від покупців немає відбою, пішоходів багато, транспорт повний – всі поспішають на роботу.
Але зробиш крок в сторону від головних міських магістралей – і зарябіє в очах від сірих похмурих будівель епохи розвиненого соціалізму, що майже розвалюються. Деренчать бувалі старенькі трамваї. Нещасні бабусі, тихенько переміщаючись по узбіччю тротуару, пропонують купити нехитро зв’язані шкарпетки і шарфики, або просто просять милостиню – на жебрацьку пенсію (задвірки Євросоюзу!) не дуже-то пошикуєш.
Є один досить позитивний момент. Якщо в Бухаресті у вас виникне необхідність звернутися до кого-небудь англійською, будь то продавець в булочній, в тому ж газетному кіоску, касир в супермаркеті, не кажучи вже про таксиста, офіціанта, співробітника готелю, медичного працівника – співрозмовник, незалежно від віку, у восьми випадках з десяти вам англійською і відповість. Цікаво, а яка квота за аналогічним показником у Києві? А дуже бідна Румунія, між тим, має всі шанси прискореними темпами проскочити період євроінтеграції.
Наших уболівальників в столицю Румунії приїхало багато. Всі хотіли подивитися на збірну України “наживо”, тим більше – в серйозному офіційному турнірі.
Благо, і поруч, і Україну сусіди внесли в “зеленого” списку, приїжджим з країн якого на кордоні не потрібно демонструвати довідки про щеплення і пред’являти негативний результат тесту. Але зовсім без аналізу на ковід не обійшлося – його повинні були здати в день гри всі без винятку відвідувачі стадіону, отримуючи натомість паперовий браслет на зап’ясті в якості додаткового до квитка пропуску на стадіон. Спрацьовано було чітко – ніяких черг, все спокійно і швидко – заповітна стрічка дісталася практично кожному.
Матч почався з беспревивних атак жовто-синіх, які одна за одною накочувалися на ворота балканців. Голи Ярмоленко і Яремчука стали їх логічним завершенням. Здавалося, намічається розгром – Україна за всіма статтями перевершувала македонців.
Але потім наші якось заспокоїлися, а суперник, навпаки, став атакувати більше, насідати.
Обидва воротаря відбили пенальті, але якщо Бущан відбив м’яч перед собою – і цим скористався суперник, то Дмитрієвський спрацював чіткіше при ліквідації наслідків удару з “точки” від Малиновського.
На 70-й хвилині Шевченко зробив заміни, які напрошується при рахунку 2:2 ще в Амстердамі. Через чотири хвилини Циганков міг ставити крапку, але промахнувся по воротах, а пас Бесєдіну не віддав. У підсумку рахунок не змінився – 2:1, і у збірної України є хороші шанси на вихід з групи. У понеділок – вирішальний матч з досить сильними австрійцями.
Олексій Ісаєнко, член АСЖУ, Спорт-сьогодні