Чим менше часу залишається до початку Олімпійських ігор у Токіо, тим більше питань виникає щодо формату їхнього проведення. Під час онлайн-конференції «Let’s talk about Tokyo Olympics», організованою Міжнародною асоціацією спортивних журналістів AIPS, її президент Джанні Мерло, голова медіа-операцій Міжнародного олімпійського комітету Лючіа Монтанарелла, виконавчий директор прес-центру Олімпійських та Параолімпійських ігор Шінзуке Кобаяші та інші члени колегії відповідали на найбільш хвилюючі питання.
Олімпіада неодноразово долала кризові періоди
На переконання президента AIPS Джанні Мерло, важливо бути більш оптимістичними щодо майбутньої Олімпіади і бачити «світло у кінці тунелю», адже спорт охоплює абсолютно всі покоління, і проведення змагань – це збереження ідеалів на майбутнє.
Він назвав коронавірус новим викликом, що не повинен зупиняти олімпійський рух, який, за словами очільника AIPS, перебуває під загрозою вже не вперше. 1972 року Олімпіаду в Мюнхені ледь не зупинили через теракт, 1980-го у Москві і 1984-го у Лос-Анджелесі – зіткнулися з бойкотами США і СРСР.
- “Цьогорічні Ігри мають відбутися і для цього робиться все можливе. Скасування Олімпіади стане колапсом, який неодмінно призведе до закриття міжнародних та національних федерацій різних видів спорту через брак коштів. Я знаю, що провести Олімпійські Ігри у нинішніх умовах – завдання не з простих, але якщо якась країна це може зробити, то це Японія”, – резюмував президент AIPS.
Медіа на відстані 2 метрів від атлетів
Очільник медіа-операцій МОКу Лючія Монтанарелла підтвердила, що жодного плану «Б» немає, натомість є кілька можливих сценаріїв, як буде проходити сама подія і її висвітлення журналістами.
- “Ми зараз активно співпрацюємо з органами влади Японії та Всесвітньою організацією охорони здоров’я для проведення найбільш безпечних Олімпійських ігор. Але, коли мова заходить про ЗМІ, ми розуміємо, що ці змагання будуть відрізнятися від усіх попередніх. Обмеження руху будуть впроваджені для безпеки японців, спортсменів та всіх, хто має акредитацію на захід – не з метою обмеження преси, звичайно, а для безпеки Ігор. Ми переробили майданчики, і всі зони преси тепер пристосовано відповідно до вимог фізичного дистанціювання: 2 метри від спортсменів та 1 метр від решти зацікавлених сторін. Застосовуючи ці обмеження, ми, очевидно, втратили величезну кількість позицій для журналістів, особливо для фотографів”, – сказала голова департаменту медіа-операцій Олімпіади.
Playbook для роботи медіа на Іграх і складність у створенні «бульбашки»
4 лютого Міжнародний олімпійський комітет розповсюдить «Playbook» – посібник із усіма правилами та обмеженнями для акредитованих медіа, а 10 лютого відбудеться онлайн-брифінг за участю представників МОКу та оргкомітету Токійської Олімпіади – для обговорення запроваджених заходів.
Лючія Монтанарелла також нагадала, що 19 лютого закінчується термін підтвердження акредитації, що необхідно для розуміння точної кількості представників ЗМІ, які планують відвідати Ігри в Японії.
Велике питання виникає і щодо організації так званої «бульбашки» (bubble) в олімпійському містечку. Одна справа створити його для змагань з одного виду спорту, а зовсім інша – для Олімпіади, де значно більше спортсменів. Якщо для атлетів це ще можливо, то для журналістів – ні. Вони мешкають у різних готелях міста і пересуваються громадським транспортом.
- “Ми робимо все можливе, щоб переконатися, що той, хто хоче поїхати у Токіо, зможе висвітлювати Ігри, але є деякі рекомендації, яких ви повинні дотримуватися до, під час та після заходу з точки зору санітарних вимог. Таких днів, коли кожен вирішував, яку подію відвідати, не буде – слід буде вибирати старти для висвітлення заздалегідь”, – повідомила Лючія.
Пріоритет мас-медіа на місці події
Але були й гарні новини для представників акредитованої преси. Лючія Монтанарелла анонсувала, що вперше відео прес-конференцій з медалістами будуть доступні для завантаження, але віртуальної акредитації для дистанційного висвітлення Ігор не буде.
- “Ми хочемо дати більший пріоритет тим журналістам, які докладають зусиль для подорожей, з усіма труднощами та інвестиціями, яких це вимагає, таким чином, щоби запропонувати їм більше можливостей, оскільки нам потрібно мати належний баланс”, – пояснила очільниця медіа-операцій.
Песимістичні настрої японців
Вирішальним моментом для Олімпійських ігор усі учасники конференції назвали перший місяць весни, оскільки саме тоді починаються випробувальні заходи, а 25 березня стартує естафета олімпійського вогню. На даний момент в 11 регіонах Японії впроваджено надзвичайний стан, який, за очікуваннями, мають скасувати 8 лютого.
Виконавчий директор прес-центру Олімпійських та Параолімпійських ігор Шінзуке Кобаяші називає позитивним розвитком подій те, що число хворих в країні-гоподарці, порівняно з Європою й США, значно нижче. Але поки що це не змінює настроїв японців, які з побоюваннями ставляться до майбутньої події: майже 50 відсотків учасників національного опитування висловилися за перенесення Ігор.
Оптимістично споглядає у майбутнє член пресового комітету МОКу Цзе Чжоу, адже саме його країна – Китай, вже за рік прийматиме зимову Олімпіаду. Тож цьогорічні Ігри він називає не фінішною лінією, а стартовою.
А найбільш проникливі та життєствердні слова пролунали з вуст дворазової олімпійської чемпіонки та багаторічної зірки американського спортивного телебачення Донни де Варони, яка підкреслила важливість проведення Олімпійських ігор у Токіо:
- “Ці Ігри дадуть світові, який бореться, надію. Можливість людей зібратися разом на глобальній події – це найважливіше послання, яке ми можемо дати планеті, що шукає спільної мови. Попри те, що ми настільки розділені й поляризовані, вірус, якимось дивовижним чином, об’єднав нас для боротьби з невидимим ворогом”.
Діана Михайлик, студентка магістратури «Спортивна журналістика»