Ще одна порція ексклюзивного матеріалу з-за лаштунків Олімпіади — у новому випуску «Гливинський Pro Sport». Ми завітали до вакс-кабіни наших «літаючих лижників», щоб з’ясувати, як готується екіпірування, чому вага спортсмена вимірюється до грамів та як наші атлети пережили цензуру МОК щодо вшанування пам’яті полеглих героїв. Віталій Калініченко розповів про олімпійські залаштунки та технічні тонкощі стрибків
За нашою традицією відвідуємо вакс-кабіну наших учасників. Добрий вечір! Тут Віталій Калініченко якраз готує лижі.
Ось ставлять такі платформи. Тут встановлюють датчики, які показують швидкість на столі розгону окремо від датчика, вмонтованого на самому трампліні. Також фіксується швидкість сходу зі стола. Наскільки я зрозумів — бо навіть точно не знаю, на скільки градусів розвели лижі — протягом 20 метрів за столом лижа йде паралельно лижі.
Тобто ці датчики, які ви прикручуєте, показують швидкість і в кінці польоту? Це сертифіковане обладнання від Міжнародної федерації, яке у кожного має бути своє?
Так, у кожного свій набір. Ми їх здаємо на перевірку. Цим займається фірма зі Швейцарії. Таке обладнання є не на кожних змаганнях — здебільшого на польотах із трампліна, Олімпійських іграх чи чемпіонатах світу. Це роблять для глядачів, щоб вони розуміли швидкість та бачили деталі ведення лиж. Наприклад, на 120-метровому трампліні, підходячи до приземлення, набираєш від 113 до 122 км/год.
Це швидкість, як у гірських лижах чи санях. Що ви відчуваєте в цей момент? Ви вже звикли літати як сокіл, чи все ж присутній страх?
Страх є у всіх. Не думаю, що існують абсолютно безстрашні спортсмени. Але контроль тренується через постійну практику. На змаганнях відчуття страху не повинно бути, бо ти мусиш контролювати стрибок. Це все йде «від голови».
На Олімпіаді був психологічний тиск? Хотілося виступити якнайкраще?
Більше тиснуло під час суперкомандних змагань на мій перший заліковий стрибок. Це нас і підвело, хоча була можливість пройти у топ-12. Було забагато внутрішньої енергії на стрибок. Я хотів не просто зайняти місце, а зробити хороший стрибок і отримати задоволення. Але не отримав його, і це сумно. Психологічно себе затиснув.
Хоча ви вже дорослий спортсмен, але Олімпіада є Олімпіада. Надмірне бажання — це не завжди добре. В особистих змаганнях у вас було 47-ме та 44-те місця. Розраховували на топ-30?
Звичайно. Перед Олімпійськими іграми ми ставили завдання — топ-30. Це було б нормальним результатом. Але вийшло гірше.
Розкажіть про лижі. Чи існують жорсткі допуски, наприклад, щодо ширини?
Так, є допуски. Лижа має ширину 11,5 см на кінцях, а посередині вона вужча. На контролі перевіряють «висоту паруса», носок лижі — все для аеродинаміки. Лижа має проходити в спеціальний шаблон. Будь-яка зайва площа сприяє кращому польоту, тому все суворо контролюється. Також заборонено використовувати мастило з фтором. Цього сезону через це дискваліфікували Павела Вонсека. Хоча фтор заборонений понад два роки, на змаганнях використовують скан-апарат для перевірки. Також міряється відстань від носка ботінка до кінця лижі. У мене, наприклад, 136 см. Може бути 135,5 см, але не 137 см, бо це вже збільшення парусу і більша опора для спортсмена.
А оце задня частина кріплення?
Так, це кліпса. Є різні градуси вигину. Це регулює, як лижа підходить до спортсмена в польоті. Під навантаженням лижа деформується, а кріплення виводить її більше на площину, щоб була краща планіровка (планування). У мене встановлено 12 градусів. Довжина моїх лиж — 2,38 м. Вона залежить від ваги та зросту. При моїй довжині лиж я повинен важити 57 кг 100 г. Якщо вага буде хоча б на 100 грамів меншою — це дискваліфікація.
Скільки пар лиж у вас на сезон?
Одні «бойові» лижі на сезон. Змінюємо, тільки якщо станеться щось екстрене. Ми на них стрибаємо і влітку, хоча через штучне покриття вони нищаться швидше. Лижі бувають твердіші або м’якші. Якщо старі лижі підходять за параметрами, ми можемо стрибати на них і в наступному сезоні.
Покажете костюм?
Ось комбінезон Євгена Марусяка. Між шарами поролону всередині є перфорована плівка. На контролі міряють продувність повітря. Вона має бути не менше 40 літрів. Якщо в одному з трьох місць заміру покаже менше — дискваліфікація. На цьому нещодавно попався Євген. Костюми мають чіпи, які сканують на старті. Це підтвердження, що ти стрибаєш у сертифікованому ФІС костюмі. Чіпи потрібні, щоб спортсмени не замінювали частини комбінезона на ті, що мають меншу продувність, а отже — кращу аеродинаміку.
Зараз обговорюють довжину «матні» (кроку). Як її вимірюють?
Влітку перед сезоном ми проходимо 3D-сканування. Ти стаєш у природну позу, і комп’ютер фіксує всі параметри тіла, включаючи кінцеву точку кроку. Ці дані записують на весь рік. Перед стрибком ти стаєш на спеціальний прилад у комбінезоні: якщо параметри не збігаються з мітками — дискваліфікація.
Здається, в жодному виді спорту немає такої прискіпливої антропометрії.
Бо літати можуть одиниці. Аеродинаміка вирішує все. Можна багато працювати над цим, щоб показати кращий результат. Ми поки не маємо можливості працювати над цим так щільно, як лідери, але плануємо на наступний олімпійський цикл.
Вік дозволяє виступити і в 2030 році у французьких Альпах. Тим більше, дівчата підтягуються, може бути і мікс-команда.
Це було б круто. У кожного з нас є мрія полетіти за 230-250 метрів. Це неймовірне відчуття вільного польоту, яке доступне лише птахам. Мій нинішній рекорд — 195,5 м — це вже замало, треба прагнути більшого. Перед стрибком ми обов’язково зважуємося. Якщо ваги не вистачає, треба швидко допити води, грамів 300-400. Якщо після стрибка вага виявиться меншою за норму — результат анулюють. Все дуже суворо.
Ви згадали про шоломи. У вас на шоломі карта України. Чи не було претензій від МОК, як у випадку з Владом Гераскевичем?
МОК вимагає лише один символ. На Кубку світу ми виступаємо з гербом і картою, а тут частину символіки довелося заклеїти. Що стосується Влада, то сумно, що Олімпійський комітет вирішив, ніби вшанування загиблих атлетів — це «несприятливо» для Ігор. Це ганьбливо. Влад хотів зробити добру справу. Я вважаю, що для олімпійського руху це був би розвиток, якби його не дискваліфікували, а навпаки підтримали. Це був би сигнал, що спорт — це мирна боротьба. Вірю, що Влад виграв для нас і для себе більше, ніж медаль. Він зробив велике діло, вшанувавши пам’ять нашої спортивної родини. Наша команда і всі українці його підтримують.
Олександр Гливинський, Дмитро Самусь, АСЖУ