Розповідь про чемпіонат Європи з фехтування, який проходив у київському Палаці спорту з 5 по 10 липня, нам хочеться почати з останнього дня змагань, що зібрав кращих із кращих майстрів клинка з 38 країн Старого Світу. А точніше його завершального фінального бою в командній жіночій шаблі, котрий звів на доріжці лідерів збірної України і Польщі Ольгу Харлан і Олександру Соху. До цього моменту наші дівчата були на два уколи попереду суперниць – 40:38, і від золотих медалей їх відділяло всього п’ять успішних атак.
На наш погляд, це був, мабуть, найзахопливіший, видовищний і найдраматичнійший бій усього чемпіонату Європи. Пам’ятати його і самі учасниці, і глядачі будуть ще дуже довго, адже такі феєричні, спалюючі до останку сили і нерви поєдинки є прикрасою спорту, а не одного якогось, хай і важливого, турніру. Під кінець 8-ї секунди вкрай досвідчена полька (за віком вона старше 17-річної шаблістки з Миколаєва на 8 років) зрівняла рахунок бою – 40:40 і тут же спробувала розвинути успіх. Проте юна українка, показавши прекрасне фехтування і чудову реакцію, знову виводить команду – господарку першості Європи вперед – 41:40, 42:40 і, нарешті, 43:41. Здавалося ще трохи і ми – чемпіони! Проте Олександрі вдалося майже неможливе – нанести Харлан три результативні удари поспіль і вивести свою збірну в лідери – 44:43. Засмучені трибуни принишкли. І тут вибухнула Ольга: разюча атака – 44:44! А до кінця бою залишався всього один укол і близько двох хвилин часу. Напруга в залі і на доріжці досягла апогею.
У вирішальний момент успіх посміхнувся суперниці, яка зловила Олю на маленькій неточності. «Золото» дістається збірній Польщі – 45:44, команді України – «срібло», що, безумовно, є успіхом для найюнішої й перспективнішої шабельної дружини в світі. Ось хто виступав за нашу збірну у вирішальній зустрічі і в інших боях турніру – Олена Хомрова, Ольга Харлан, Галина Пундік і Ніна Козлова. Разом з ними цю висоту взяв і старший тренер команди Валерій Штурбабін. Нагадаємо, що на торішньому чемпіонаті світу в Санкт-Петербурзі збірна України з шаблі серед жінок також виступала у фіналі і була – другою, слідом за квартетом із Франції. До речі, чемпіонки світу поступилися в півфіналі нинішнього турніру саме полячкам, хоча й вели перед завершальною зустріччю – 40:31. І здолала Ганну-Лізу Туйю з розгромним рахунком – 14:3 ніхто інший, як вже знайома нам Олександра Соха!
Срібна медаль, завойована шаблістками в командних змаганнях, стала для збірної України лише другою винагородою за весь чемпіонат Європи, хоча комплект медалей вимірювався 36. На третю сходинку п’єдесталу пошани після запеклих боїв в особистих змаганнях рапіристів пробився 20-річний киянин Андрій Погребняк. У цілому ж для України, що вважається однією з найсильніших фехтувальних держав не лише Європи, а й світу, спортивний підсумок континентальної першості виглядає, м’яко кажучи, не надто вражаючим. Зовсім іншого результату від турніру, що завершився, чекали його організатори, самі учасники збірної України, фахівці і, зрозуміло, глядачі.
– Зусиль і коштів на підготовку і проведення чемпіонату Європи в Києві витратилося чимало, – підбив підсумок змаганням Сергій Міщенко, президент Федерації фехтування країни. – Звичайно приємно, що наша робота в цілому отримала високу оцінку з боку керівників світового і європейського фехтування, учасників турніру. Шкода, що із спортивними результатами склалося далеко не так, як планувалося і хотілося б нам. І тут є над чим серйозно подумати напередодні олімпійського турніру в Пекіні, адже саме там усіх нас чекає головний старт не лише 2008 року, а й усього чотириріччя.
Повністю підтримуючи точку зору президента Національної федерації фехтування, додамо від себе, що тренерам збірної країни в час, що залишився до Олімпіади, потрібно і справді внести серйозні корективи до підготовки своїх підопічних (особливо в сфері психології і в питаннях тактики), щоб не повторити помилок, котрі мали місце в Києві. Погодьтеся, чвертьфінальна стадія змагань (а саме на ній повибивала більшість українських мушкетерів) не той етап турніру, де повинні «вмирати» наші олімпійські надії і «гаснути» перспективні зірки. Часом і в поразках таїться користь, якщо з них зробити правильні і оперативні висновки. Адже зуміла ж львів’янка Яна Шемякіна, яка провалила особисті змагання зі шпаги (55 місце), за підтримки тренерів усього за два дні стати колишньою Яною-чемпіонкою, лідером збірної. Наша олімпійська надія прекрасно виступила в командному турнірі, де дівчатам зовсім трохи не вистачило для перемоги в чвертьфіналі над сильною італійською дружиною – лише в самій кінцівці ми поступилися майбутньому бронзовому призеру всього трьома уколами – 42:45. Гідно виглядала Яна в боях з росіянками і француженками. Зберегти б їй такий бойовий настрій і до Пекіна!
Справжню драму, як і шаблісти, в завершальний день чемпіонату Європи пережила і команда чоловіків-шпажистів у складі – Максима Хвороста, Дмитра Чумака, Дмитра Карюченка і Віталія Медведєва. Хлопці показали відмінне фехтування, переконливо виграли всі свої поєдинки окрім одного (у чвертьфіналі) зі збірною Франції. У спекотній, непримиренній битві на доріжці збірна України виглядала не гірше за головного фаворита змагань, який згодом і став чемпіоном. Основний час бою завершився внічию – 36:36. Але переможний укол при пріоритеті Максима Хвороста наніс-таки більш досвідчений француз Фабріс Жаннет. Прикро, наші спортсмени заслуговували на п’єдестал і одну з медалей. Тепер усі надії Максима і його друзів по збірній (і наші теж) пов’язані з Олімпіадою, де їх шанси на успіх досить реальні.
На думку легенди світового фехтування, олімпійського чемпіона зі шпаги 1964 року Григорія Крисса київський чемпіонат Європи однозначно піде на користь усьому українському фехтуванню. І дасть хороший додатковий поштовх до його подальшого розвитку. А за медалі наша збірна в Пекіні, вважає Григорій Якович, обов’язково побореться!
Віримо у фехтувальну дружину і ми. Чекаємо з перемогою вас, майстри клинка!
Анастасія Волобуєва,
Михайло Волобуєв