З нагоди Дня Незалежності розповімо про перший в новітній історії турнір для національної команди України з бейсболу. Ним став чемпіонат Європи в дивізіоні «В» 1994 року.
В європейському бейсболі чемпіонати відбуваються у двох групах: «А» та «В» відповідно до рейтингу та сили збірних. До складу Дивізіону «А» входять найсильніші збірні Старого Світу. За підсумками Чемпіонату Європи у Дивізіоні «А» дві найгірші команди вилітають до Дивізіону «В». Відповідно, команди Дивізіону «В» на своєму окремому турнірі борються за підвищення в класі.
Фото датоване 1994 роком, зроблено воно в Любляні, столиці Словенії, до проходив чемпіонат Європи в Дивізіоні «В». На фото – збірна України одразу після фінального матчу.
За спогадами одного з гравців того складу збірної Олександра Іноземцева, напередодні ЧЄ у Любляні українська команда провела 10-денні збори в Італії, де зіграла контрольні матчі проти професійних команд Італійської бейсбольної ліги.
У той рік в ЧЄ Дивізіону «В» взяли участь 13 збірних, розподілених на три підгрупи. Лише переможці кожної підгрупи виходили до плей-оф, де мали розіграти між собою чемпіонський титул та дві путівки до Дивізіону «А».
Фаворитами турніру були Чехія, Велика Британія, Хорватія та Словенія. Про бейсбольну збірну України тоді ніхто нічого не знав.
Наша команда опинилась в одній підгрупі разом зі збірними Великої Британії, Швейцарії, Болгарії та Словаччини.
Перший матч проти Швейцарії. Потенційно – збірна України сильніша, але далося в знаки хвилювання першого офіційного матчу на європейських чемпіонатах – поразка 2:5.
«Такий результат для нас виявився несподіванкою, адже ми були добре готові до турніру, – пригадує Олександр Іноземцев. – Але потім ця поразка навіть зіграла нам на руку, тому що суперник виходив із результату матчу проти Швейцарії та міг нас недооцінити».
Друга гра проти Великої Британії, одного з фаворитів, який не приховував, що прихав на турнір за перемогою. Збірній України того дня вдавалося на полі все, як в атаці, так й в захисті. Рахунок матчу 20:5 на користь «андердога».
Далі нашу збірну було вже не зупинити: 15:0 проти Болгарії, 31:2 проти Словаччини.
До честі британців, вони з повною серйозністю поставились до заключного матчу підгрупи проти Швейцарії. Швейцарці ще не програвали на груповому етапі змагань й у разі перемоги в заключному турі саме вони виходили до плей-офф з першого місця підгрупи. Британці ж після крупної поразки Україні мали не просто вигравати в заключному турі, а вигравати з дуже, дуже, дуже великою різницею. Вони перемогли, проти лише 16:2, й перше місце підгрупи у «закрутці» трьох команд, що мали однакові показники перемог/поразок, посіла збірна України.
За додатковими показниками напряму до фіналу турніру вийшли господарі турніру, Словенія, а от бейсболістам України та Хорватії довелося грати півфінал. Цей матч завершився впевненою перемогою збірної України 7:1.
Фінальний матч відбувався при заповнених вщент трибунах та під камерами телебачення Словенії.
Збірна України відкрила рахунок, але потім супернику вдалось вдарити grand-slam (хоум-ран при трьох зайнятих базах, який дозволяє набрати одразу чотири ігрові очки – це максимальна кількість ігрових очок, можлива в бейсболі з одного відбивання). Перед заключним, 9-м іннінгом збірна Україна поступалась 5:6…
В бейсболі кожна з команд атакує по черзі. Одна атака триває до трьох аутів, після чого сторони нападу/захисту міняються ролями. У своїй останній атаці вже на двох аутах бейсболістам збірної України вдалося спочатку зрівняти рахунок 6:6 завдяки неймовірному двобазовому хіту в самий куточок поля, а потім вийти уперед 7:6. Словенці мали атаку у відповідь, проте пітчер збірної України Олег Венгер та весь захист провели той відрізок матчу без помилок.
Збірна України перемогла у фіналі, з першої спроби стала чемпіоном Європи у Дивізіоні «В» та вперше завоювала путівку до елітної групи європейського бейсболу.
На фото: верхній ряд, зліва-направо: Олександр Косован (масажист), тренер із США Василь Тараско, головний тренер Віктор П’яних, Петро Радченко (С), Олександр Лопатін (Р), Дмитро Гальперін (Р), Валентин Мішкур (СF) , Олександр Водолазкін (OF), Артем Рубанко (3В), Володимир Черкашин (С), Сергій Логвін (OF), Андрій Філаткін (Р), Олександр Скатков (С), Борис Рознатовський (SS), Дмитро Брезкін (Р), Віталій Лізогубенко (тренер).
Нижній ряд, зліва-направо: Євген Іларіонов (лікар команди), Юрій Юрченко (SS), Ігор Коваленко (2В), Олег Брусов (3В), Олег Венгер (Р), Олександр Холодний (OF), Євген Раков (1В), Олександр Іноземцев (DH, P, IF), Вадим Скрипець (1В), Ігор Ленець (тренер). Напівлежачи – Володимир Кадієв (Р).
На своєму першому чемпіонаті Європи Дивізіону «А» у 1995 році збірна України посіла 9 місце серед 12 команд та зберігала місце в елітній групі. Знову до Дивізіону «В» наша команда вилетіла на наступному чемпіонаті Європі в 1997 році. Багато років українська бейсбольна збірна «мандрувала» між дивізіонами «А», «В» та навіть «С». Нарешті, навесні 2021 року наша команда в чергове виграла кваліфікаційний турнір (Дивізіон «В») та виборола путівку до чемпіонату Європи 2021 року. На цьому турнірі збірна України посіла 13 місце з 16-ти збірних, що надає право до наступного чемпіонату залишитись серед когорти найсильніших збірних континенту.
Юрій Ілючек, член АСЖУ та AIPS