Рішенням Експертної Ради АСЖУ найкращою командою 2020 року визнана жіноча естафетна команда, яка на чемпіонаті світу в Антгольці-Антерсельві здобула «бронзу».
Анастасія Меркушина, Юлія Джима, Віта Семеренко та Олена Підгрушна принесли Україні єдину медаль на цьогорічному світовому форумі, а загалом це третє поспіль сходження жіночої збірної на подіум чемпіонатів світу – 2017-го було «срібло», а 2019-го – теж «бронза». Недарма кажуть, що стабільність – ознака класу. Відтак жіноча збірна перемогла в опитувані за великої переваги. Спогад про цей успіх залишається одним із найяскравіших у спортивному році. Пропонуємо згадати перипетії тих перегонів.
Зламана палка Меркушиної
Як часто буває в естафеті, змагання в італійських Доломітах тримало в напрузі до самого фінішу. На першому етапі за Україну бігла Настя Меркушина, якій після старту, у скупченні атлетів, зламали палицю. Відтак аж до завершення першого спуску стартовий номер нашої команди відштовхувалася однією рукою. Використавши два додаткових патрони на двох вогневих рубежах, Анастасія передала естафету Юлії Джимі на сьомій позиції.
Продемонструвавши швидкий для неї хід, Джима закрила «п’ять з семи» на лежці і чисто відстріляла стійку. Як наслідок, Віта Семеренко пішла на свій етап уже четвертою – лише у трьох з половиною секундах від третього місця, на якому йшли чешки, та у семи з половиною – від другого, яке поточно утримували польки.
Семеренко на двох стрільбах використала три запасних патрони і передала естафету Підгрушній на восьмій позиції із відставанням у 54,1 секунди від Польщі, що вийшла на перше місце, але всього лиш у десяти секундах від Чехії, Норвегії та Німеччини. Головне, що вимагалося від Віти у цій естафеті – зберегти медальні шанси, вона виконала.
Холоднокровна й відчайдушна Олена
Вже на першому кілометрі Олена Підгрушна скоротила відставання від лідера на 10 секунд, йдучи в одному темпі з іншими переслідувачами. На першій стрільбі Підгрушна відстріляла чисто, як і норвежка Ройселанд, скоротивши відставання від лідера до 17 секунд! Олена продовжувала скорочувати дистанцію по трасі, а на стійці, використавши лише один додатковий, вийшла на трасу другою: ми вперше опинилися у цій естафеті на медальній позиції.
Олена доклала всіх наявних зусиль, помножених на досвід, щоби команда знову зійшла на подіум! Змагатися зі швидкісною екс-лижницею німкенею Деніз Геррманн, було складно. Однак віддавати бронзову позицію, до того ж чешкам, одна з яких відібрала нагороду у спринті, наш капітан точно не збиралася.
Важкий фініш Олени, після якого вона тривалий час лежала на снігу, а прийти до тями допомагала Віта Семеренко – яскраве свідчення того, скільки сил віддала Підгрушна для цього успіху – всі і навіть більше. Як стало відомо пізніше, спортсменку схопив спазм живота. Зрештою, все минулося і за кілька хвилин наша бронзова четвірка позувала перед об’єктивами фотокамер. Продовживши медальну смугу чемпіонатів світу, збірна України принесла здобуттям цієї медалі відчуття свята. Вперше за чемпіонат на медальній площі Антерсельви-ді-Меццо гордо майоріли й українські прапори, а наші вболівальники влаштували переможний перформенс.
Олександр Гливинський
