Підсумки чемпіонату Європи з художньої гімнастики
36-й чемпіонат Європи з художньої гімнастики, що відбувся у Києві з 26 до 29 листопада, незважаючи на відсутність глядачів через пандемію COVID-19, був дуже важливим з позиції спорту. Передусім тим, що дав мотивацію спортсменкам багатьох країн продовжувати важкі тренування. Адже який сенс тоді має щоденна важка підготовка, якщо невідомо коли, власне, відбудеться сам виступ?
Однією з перших зі змагань знялася збірна Росії. Цей факт зробив турнір історичним і водночас багатим на рекорди. Для довідки: останнього разу не росіянка вигравала чемпіонат Європи в багатоборстві аж 1996 року. Це була українка Олена Вітриченко. Кілька разів «золото» в окремих видах вдавалося відвоювати Любові Черкашиній, Алії Гараєвій та українці Наталії Годунко. Слідом за Росією знялись збірна Італії, групи Білорусі та Болгарії, а також ще кілька не надто «рейтингових» країн. Не будемо оцінювати рішення тренерів збірної Росії. Вони, безумовно, сильні суперники, однак за їхньої відсутності на змаганнях з художньої гімнастики, вперше за 24 роки, розгорнулася справжня спортивна боротьба. Ми вже дуже давно не дивилися змагання, не знаючи заздалегідь, який прапор буде піднято на чемпіонській щоглі наприкінці. Так, були епізоди боротьби між росіянками всередині команди — Кудрявцева або Мамун, Канаєва або Кондакова, Капранова або Сесіна, Кабаєва або Чащина… Але щоб ось так, як у неділю в Києві, ні, такого не було давно.
Перед змаганнями головною фавориткою вважалася ізраїльська гімнастка Ліной Ашрам. Ашрам — найтитулованіша учасниця чемпіонату Європи. У неофіційному гімнастичному рейтингу вона, мабуть, посідає третє місце після Аверіних. Але шлях до золотої медалі не був для спортсменки простим — дуже серйозну конкуренцію їй склала білоруска Аліна Горносько.
Обидві гімнастки продемонстрували чемпіонський рівень, і перед останнім видом Ашрам випереджала Горносько лише на 0.05 бала! За підсумками багатоборства Горносько і Ашрам набрали однакову суму балів, для визначення переможниці довелося дивитися різницю в оцінках за виконання. З мінімальною перевагою перемогла ізраїльтянка. Її перемогу пізніше розкритикували Ірина Дерюгіна, заявивши, що це «не зовсім художня гімнастика» (очевидно, головний тренер збірної України мала на увазі відсутність класичних ліній та амплітуди, що у загальному випадку не впливає на оцінку за умови, якщо форма елементу показана правильно) і в одному зі стрибків гімнастка має торкатися головою до стегна, а у Ліной там «відстань як до неба». Успіхи Білорусі Дерюгіна пояснила наявністю білоруських суддів у бригаді.
Україна в багатоборстві була представлена Владою Нікольченко і Євою Мелещук. Треба сказати, що спочатку тренери заявили Вікторію Онопрієнко (переможницю вересневого Кубка Дерюгіної), а лідера збірної, титуловану Нікольченко, оголосили неготовою через стрес. Однак буквально за добу до виходу тренери змінили заявку — Онопрієнко замінили на Нікольченко. Ще раніше стало відомо, що старт через травму пропустить Христина Погранична.
Влада Нікольченко кредит довіри тренерів, на превеликий жаль, не виправдала. Вона почала з обруча, сильного для себе виду. Пройшла його без зривів, але з дрібними помилками. Далі — м’яч: начебто непогано, але «бруднувате» виконання. Булави Влада вже пройшла з видимою втратою і кількома неточностями, а стрічка стала просто жахливою катастрофою. Кілька втрат, включаючи втрату з великим переміщенням і виходом гімнастки та предмета за килим. Дуже шкода, але лідер збірної України вкрай нестабільна, вона зрідка проходила багатоборство без втрат на найбільших стартах останнім часом (перед карантином також).
Єва Мелещук виступила дуже добре, в першу чергу, обійшлася без зривів. Були моменти, коли вона страхувалася і трохи спрощувала програму, але в цілому гімнастка виглядала відмінно. Єва зайняла гідне 6 місце, пропустивши вперед титулованих спортсменок.
Нагадаємо, Україна має 2 ліцензії на Олімпіаду в Токіо. Путівки не іменні, отже, тренери будуть обирати, хто представлятиме країну. За це право поборються Влада Нікольченко, Єва Мелещук, Вікторія Онопрієнко, Христина Погранична і, можливо, Ніколь Красюк.
Збірна України в групових вправах змогла порадувати вболівальників повним комплектом нагород — «бронза» в багатоборстві, «срібло» з обручами та булавами й «золото» з п’ятьма м’ячами. Буде справедливим сказати, що склад учасниць не був найсильнішим, але ніхто не знає і вже не дізнається, як було б, якби на змагання приїхали всі збірні.
Сенсацію в групових вправах (обручі та булави) створили гімнастки з групи збірної Туреччини. Вперше в історії вони виграли континентальну першість, чим ще раз вписали київський чемпіонат в історію. Історичний результат показала збірна Естонії – вони стали бронзовими призерками у фіналі з п’ятьма м’ячами.
Є кілька медалей й на рахунку наших юніорів – «золото» у Поліни Каріки з м’ячем й «срібло» у Каріни Сидорак зі стрічкою. Тут «сяяли» представниці Ізраїлю Дар’я Атаманов, Білорусі — Єлизавета Зорькіна і Діна Агішева, Болгарії — Єва Брезалієва і Стіляна Ніколова й Угорщини — Вікторія Евелін Коцсіс.
Також на рахунку українок «золото» в командній першості (сума балів юніорок і груп).
Чемпіонат Європи став останнім стартом цього сезону в художній гімнастиці. Команда Росії, на радість уболівальникам, ініціює різні міжнародні онлайн турніри під Новий рік. А там, сподіваємося, пандемія закінчиться і ми знову відчуємо атмосферу справжніх офлайн турнірів.
Христина Польська