Українська Українська Русский Русский
Асоціація спортивних журналістів України
Ukrainian Sports Press Association
Меню сайту


Анкета AIPS
Новини
Уперед до нових звершень!
28.03.2017
Уперед до нових звершень!

Підсумкові матеріали переможців спільного конкурсу Асоціації спортивних журналістів України та Федерації футболу України. Два із них опубліковано в медіа:

Рабчевский Д. Загреб не підкорили, але й обличчям в багнюку не вдарили // http://blog.sport.ua/~dima.rachevskyi/posts/i4228831/.

Панчук А. А в перерыве они поженились. Как украинские фанаты покоряли Хорватию //
http://nv.ua/publications/a-v-pereryve-oni-pozhenilis-kak-ukrainskie-fanaty-pokorjali-horvatiju-863465.html.
 
Данило Горлач

Не вистачило лише перемоги
 
Дружню атмосферу навколо поєдинку п’ятого туру відбору на Чемпіонат світу-2018 між хорватами та українцями зміг похитнути лише результат: одні святкували перемогу і взяли стратегічно важливі три очки, інші ж – із сумом поїхали додому з нулем.
 
Українські вболівальники почали приїжджати до столиці Хорватії Загреба за кілька днів до початку футбольного поєдинку. Безпрецендентна за своєю масштабністю підтримка футболістам була гарантована ще тоді, коли було оголошено про викуп повної квоти українською стороною південної трибуни стадіону Максимір – майже 2000 квитків!   
 
Загалом до міста, що розкинулося вздовж річки Сава на південних схилах гори Медведниця, приїхало 27 автобусів з українцями. Поліція Загреба навряд чи зраділа подібному, тому на охорону порядку кинула ледь не усі сили. До слова, ще за тиждень до матчу ультраси обох збірних, яких з нашого боку було півтисячі, домовилися про ненапад і толерантне ставлення один на одного. Мотивація проста: Хорватія, за словами місцевих, на початку 1990-х пережила подібну військову ескалацію з сербами, від якої зараз потерпає Україна з боку Росії. Тож поліцейські пильно слідкували за співами і обіймами прихильників своїх національних команд на центральній площі міста, а самі вболівальники не давали приводу для активної роботи правоохоронців.
 
Усіляко централізувало перебування українців наше посольство в Хорватії: представництво України на Балканах зосередило фан-спільноту на площі Бана Єлавіча – серця Загреба. У одному із барів збиралися однодумці, які співали і танцювали під запальні пісні. Не обійшлося і без патріотично-ліричних «хорових» композицій.
 
У день гри національних команд свої приятельські стосунки товариською грою вирішили закріпити й уболівальники збірних. Як відзначив один з гравців Синьо-жовтих Олексій, який не вперше брав участь у подібних фан-зустрічах, рівень поєдинку був дуже пристойним. Хоча матч закінчився на користь господарів (8:6), переможці знайшлися і в лавах українців – троє бійців АТО, які постраждали на сході держави, провели декілька символічних хвилин на футбольному газоні, за що були винагороджені оплесками і увагою збоку преси. 
 
Ближче до вечора (поєдинок починався у 20:45 за місцевим часом) настрій вболівальників серйознішав, бо ж не дивлячись на усе, і одна, і друга сторони прагнули перемогти. Фанати потроху стягувалися до арени Максимір: хто пішки (30-40 хвилин із центру), а хто, здається, найпопулярнішим видом транспорту в місті – трамваєм (15-20). Прихильників Синьо-жовтих просили заздалегідь прибути до стадіону, бо цього дня поліція, а не стюарди, запускали вболівальників на вході. Більше того, приймаюча сторона створила ретельну чотирьохрівневу перевірку, аби ніхто з гостей не проніс із собою сторонніх речей. 
Фан-сектор української команди розпочав заряджати гравців енергією ще тоді, коли підопічні Андрія Шевченка вийшли на розминку. Слід відзначити, що незважаючи на перебіг на полі, а також фінальний результат (0:1), уболівальники Синьо-жовтих підтримували головну команду не тільки впродовж усього поєдинку, а також і по його завершенні. Таку прихильність оцінили як представники української сторони, так і хорватський гравець Динамо К Домагой Віда, який поаплодував сектору гостей.
 
Слід також відзначити і підтримку хорватських прихильників. Після двох ігор при порожніх трибунах (дискваліфікація від УЄФА), уболівальники Картатих майже повністю заповнили арену і палко гнали своїх до успіху. Примітна ситуація сталась у трамваї вже після закінчення гри: не дивлячись на свою тотальну чисельну більшість, у порівнянні з українцями, господарі з повагою і чемністю ставилися до гостей, не ображаючи фанів Синьо-жовтих, тому обмін шаликами на згадку – логічний фінал дружніх зносин сторін.
 
Ліна Шевченко
 
Коли футбол – справжнє свято
 
Матч відбору на чемпіонат світу 2018 року Хорватія — Україна став справжнім епіцентром футбольних емоцій, фанатської підтримки та свята. У день гри хорватська столиця, місто Загреб, майоріла жовто-синіми та червоно-білими кольорами, люди співали улюблені пісні, викрикували патріотичні лозунги та гомоніли в очікуванні важливої гри.
 
Вперше в історії відборів на великі футбольні турніри Україну приїхало підтримати більше 2 тисяч фанатів, такої гарячої підтримки наші хлопці ще ніколи не відчували на виїзних матчах. Хорвати зі свого боку теж влаштували справжній бум, заповнивши абсолютно усі місця на старовинному гарному стадіоні Максимір. Відчувалося, що місцеві жителі встигли засумувати за великим футболом після дискваліфікації на два матчі. І, що найголовніше, жодної ворожнечі між уболівальниками двох країн перед битвою за перше місце у відбірковій групі не було.
 
Господарі вжили максимальних заходів безпеки: організатори розповідали, що для підтримки порядку під час гри було залучено більше півтисячі професійних охоронців з різних приватних фірм; також не обійшлося і без присутності представників місцевих правоохоронних органів.
 
Варто відзначити про договір між ультрас-фанатами команд, які напередодні гри підписали домовленість про ненапад. Фанати були дуже привітними, як доказ цьому – тисячі фотографій, де вболівальники України та Хорватії єднаються перед грою.
Біля кас стадіону Максимір також склалася цікава ситуація. Так вийшло, що всі квитки були продані завчасно, а тим, хто не встиг їх придбати, залишалось лише підтримувати свою улюблену команду біля екранів телевізорів у найближчих до стадіону пабах. Серед них було багато українців, які не потрапили на гру, хоча дісталися Загреба вчасно.  Але і там було весело: люди, розмальовані в хорватські й українські національні кольори разом спостерігали за своїми героями на полі. Хіба не в цьому сенс гри, об'єднувати? 
 
У перерві матчу сталася ще одна важлива подія, яка ще раз підкреслює дружелюбну атмосферу. Хорватський вболівальник зробив пропозицію руки і серця своїй дівчині-українці, а та відповіла згодою. Стадіон неймовірно тепло сприйняв новину про майбутнє утворення такої україно-хорватської сім'ї.
Після матчу бари та ресторани центру Загреба були забиті місцевими уболівальниками і гостями. А коли невеликі суперечки про гру зчухли, фанати почали згадувати сторінки зі спільної футбольної історії, а саме – хорватських гравців, що представляли українські клуби. Варто відзначити, таких виявилось чимало. Імена Срни, Віди, Вукоєвіча, Калініча і решти лунали і тут, і там; люди сміялися, сперечались і намагалися довести свою думку, використовуючи абсолютно різні мови.
9 жовтня хорвати обіцяли приїхати в Україну на матч-відповідь. А українські вболівальники в свою чергу пообіцяли зробити настільки ж теплий прийом, який був у Загребі, а заодно і взяти реванш на полі.
 

фотографії



Українська федерація карате


http://www.sport-tour.net/


Спеціальна Олімпіада України

Национальный университет




Livescore