Українська Українська Русский Русский
Асоціація спортивних журналістів України
Ukrainian Sports Press Association
Меню сайту


Анкета AIPS
Новини
Граємо за Україну – разом!
15.11.2015
Граємо за Україну – разом!

Здобувши на «Арені Львів» красиву перемогу в першому матчі плей-офф над командою Словенії – 2:0, збірна України з футболу зробила серйозну заявку на участь у фінальній частині чемпіонату Європи, яка проходитиме влітку 2016 року на полях Франції. 17 листопада в Маріборі відбудеться матч-відповідь суперників. Ми віримо в те, що за результатами обох зустрічей саме наші футболісти під керівництвом досвідченого тренера Михайла Фоменка подолають нарешті цей «зачарований» для української команди бар'єр на шляху до одного з найважливіших у світі спорту турнірів.

В очікуванні гри

Якщо хтось думає, що найвідповідальніші змагання (не тільки у футболі, а й в інших видах спорту) починаються лише зі свистком або командою рефері, він сильно помиляється – ретельна і дуже предметна підготовка до таких стартів починається задовго до їх початку. Федерації з видів спорту, тренерські штаби суперників, місцева влада і господарі спортивних арен враховують тут буквально все, намагаються не упустити кожну деталь, яка в підсумку може виявитися вирішальною. Словом, турбот, проблем і хвилювань в усіх сторін тут предостатньо. Втім, як і у вболівальників, які мріють про омріяний квиток і з нетерпінням очікують майбутнього протистояння. І футбол тут поза конкуренцією – на всіх континентах він назавжди полонив серця більшої половини людства. Саме цей вид спорту разом з Олімпійськими іграми став невід'ємною частиною життя суспільства і об'єднав усіх нас!..

Наближення футбольного поєдинку збірних України та Словенії у Львові відчувалося буквально скрізь – в мерії, на вулицях стародавнього міста, в аеропорту, на залізничному та автобусному вокзалах, в численних затишних ресторанчиках і переповнених кафешках. І, зрозуміло, на головному спортивному об'єкті міста – «Арені Львів». Треба було бачити, які неабиякі баталії (і далеко не завжди мирні) відбувалися біля його кас серед численних уболівальників, бажаючих купити квиток на стадіон. За повідомленнями місцевих ЗМІ, на жаль, тут не обійшлося без серйозних неприємностей – є постраждалі. Ситуація виявилася настільки напруженою, що в неї змушене було втрутитися навіть Міністерство молоді та спорту України, яке, втім, суть проблеми «зайвого квитка» вирішити не могло – місткість тутешнього красеня стадіону за міжнародними мірками невелика: всього 35000 глядачів, а бажаючих відвідати майбутній матч плей-офф було в рази більше!

Якась стриманість і напруженість відчувалися і на прес-конференціях, які давали головні тренерами збірних Словенії – Сречко Катанець і України – Михайло Фоменко за добу до початку поєдинку. Тут ми дозволимо собі невеличкий екскурс у недалеке минуле. І нагадаємо тим, хто призабув, що восени 1999 року суперники вже зустрічалися на даній стадії плей-офф до чемпіонату Європи 2000 року. Тоді за підсумками двох матчів команда під керівництвом нинішнього наставника словенців зуміла обійти фаворита того протистояння – дружину Йожефа Сабо, в якій блищала зв'язка забивних форвардів Андрія Шевченка та Сергія Реброва (в Маріборі – 2:1, у Києві – 1:1). Та осічка багатьма в Україні і сьогодні згадується з гіркотою. Вона, до речі, є, на жаль, не єдиною у нашої збірної на подібній стадії до чемпіонатів Європи та світу. Про Словенію вже говорилося вище, а в чотирьох стиках до світової першості ми поступилися – Хорватії (1997), Німеччині (2001), Греції (2009) і Франції (2013). Що нас чекає тепер?

Першим на зустріч із журналістами прийшов Сречко Катанець. З нашої останньої з ним прес-конференції в Києві пройшло без малого 16 років. Тоді він, один із найсильніших гравців країни, тільки залишив великий футбол і починав тренерську кар'єру. Причому, почав її вельми успішно: не без допомоги фортуни і неймовірного везіння він залишив нашу команду за бортом Євро–2000. Сьогодні С. Катанець дуже досвідчений тренер, який досяг в роботі з національною збірною і кількома клубами у себе вдома і за кордоном серйозних успіхів. Відповідаючи на численні запитання представників ЗМІ, Сречко не обминули і те давнє протистояння між нинішніми суперниками:

– Нас тоді чимало фахівців і вболівальників вдома та в Європі вважали безнадійними аутсайдерами в суперечці зі збірною України та її лідером Андрієм Шевченком. Але ми, маленька країна, віддали в тих поєдинках себе без залишку. Виклалися, як кажуть, по повній. І разом із неймовірною удачею досягли, здавалося б, неможливого. Чому б не зробити цього ще раз? Зрозуміло, ситуація зараз дещо інша – інші футболісти, більш рівні склади з обох боків. Хоча в команді України є сьогодні такі класні гравці, як Ярмоленко і Коноплянка, вважаю шанси сторін приблизно рівними. У відсотковому відношенні 50 на 50, – зауважив головний тренер збірної Словенії Сречко Катанець, відповідаючи на наше питання.

Та й взагалі наставник суперників випромінював на передматчевій прес-конференції впевненість і спокій, як і вкрай досвідчений нападник Мілівоє Новакович, який прийшов з ним. Обидва словенці дали зрозуміти журналістам, що їхня збірна буде в цьому плей-офф грати серцем, з цілковитою самовіддачею і пристрастю до останньої секунди. І повернутися зі Львова додому, де їм дуже сподобалося, збираються з гарним настроєм.

Михайло Іванович Фоменко – головний тренер збірної України з футболу, прийшов до прес-центру «Арени Львів» разом з її капітаном, півзахисником Євгеном Коноплянкою і прес-аташе команди, відомим журналістом Олександром Гливинським, з деяким запізненням.

– Прошу колеги вибачити нас за непередбачену затримку, що трапилася через роботу громадського транспорту. Він і затримав наш автобус на шляху сюди, – звернувся до українських і словенським журналістів А. Гливинський. – І відразу ж передав слово наставнику збірної країни. Михайло Іванович був, як завжди, небагатослівний і конкретний:

– Ми всі чудово розуміємо значення завтрашнього матчу. І постараємося провести його на максимальному рівні своїх можливостей. За винятком травмованого Ротаня, а також через отримані раніше попередження пропускають зустріч Кучер і Степаненко, всі інші в строю. І готові поборотися за поставлену перед збірною завдання – подолати «словенський бар'єр» і потрапити на фінальну частину чемпіонату Європи 2016 року до Франції, – підкреслив Михайло Фоменко. – Нам були створені всі умови для підготовки до цього плей-офф. І ми повністю виконали намічену до нього тренувальну програму. Словенія – міцний горішок, але ми його обов'язково розколемо, хоча чудово розуміємо і знаємо, що це гідний і сильно мотивований суперник. Зрозуміло я добре пам'ятаю ситуацію 1999 року й інші плей-офф за участю збірної України. Ми вміємо виправляти свої помилки. І повторювати їх не маємо наміру – нинішній підсумок для всіх нас, повірте, буде зовсім іншим.

Підтримав головного тренера і капітан збірної України Євген Коноплянка, котрий успішно виступає в цьому сезоні за іспанську «Севілью»: «Всі хлопці розуміють, що тільки відігравши на межі своїх можливостей, ми зможемо перемогти непростого суперника і добути заповітну путівку на Євро–2016. У нас сьогодні підібрався міцний, дружний колектив. Переконаний, йому під силу не тільки потрапити до Франції, а й гідно представляти там український футбол».

Після завершення прес-конференцій ми побували на тренуваннях обох збірних. Займалися футболісти з бажанням, і зовсім не звертали уваги на погоду, яка різко погіршувалася у Львові...

Один за всіх. І всі за одного!

Уже за годину до початку суботнього поєдинку між збірними України та Словенії трибуни «Арени Львів» були заповнені повністю, і гули немов розтривожений вулик. Глядачі прийшли на головний стадіон міста з надією не тільки побачити перемогу улюбленої команди, і отримати від її гри радість і задоволення. І треба зауважити, їхні очікування і надії справдилися повністю! Львівський матч «в живу» транслювався різними каналами на всю країну. Його широко й дуже професійно показав, а потім і детально проаналізував телеканал «Футбол». Це дозволяє нам відійти від повного переказу того: що, коли і як відбувалося суботнім листопадовим вечором на стадіоні, побудованому до Євро–2012. Зупинимося тут лише на основних, на наш погляд, моментах, які змусили радіти і переживати вечірньою порою, 14 листопада, всю Україну.

Команди з'явилися на полі в таких складах: Україна – воротар Андрій Пятов, захисники – Артем Федецький, Євген Хачеріді, Ярослав Ракицький, В'ячеслав Шевчук, півзахисники – Андрій Ярмоленко, Євген Коноплянка (вперше вивів збірну як капітан), Сергій Рибалка, Денис Гармаш і Сергій Сидорчук, нападник – Євген Селезньов; Словенія – воротар Самір Ханданович, захисники – Мішо Бречко, Боштян Цесар, Бранко Іліч, Боян Йокіч, півзахисники – Йосип Ілічич, Ясмен Куртич, Вальтер Бірса, Кевін Кампль, нападаючі – Мілівоє Новакович і Рене Крхин. Усіх кращих і здорових на сьогодні футболістів тренери обох команд виставили на цю зустріч.

І вийшла вона, думається, захоплюючою, двосічною, часом тривожною для нас. А головне – завершилася переконливою перемогою збірної України. Так, наша команда могла і пропустити один–два м'ячі від чіпких і різких (діяли деколи грубувато) словенців. Згадаймо хоча б гольові моменти біля Новаковіча і Куртича на 29-й і 41-й хвилинах, просто господарів поля за допущені помилки у власній штрафній. Пару разів дуже здорово зіграв на виходах і Андрій П'ятов, виручив збірну від великих неприємностей у кінці зустрічі. Однак, будемо справедливі, і віддамо належне всій нашій збірній: давно не доводилося нам бачити її настільки організованою, вмілою і, що дуже приємно, гостроатакуючою – крім двох м'ячів, забитих Андрієм Ярмоленком (на 22-й хвилині) і Євгеном Селезньовим (на 55-й), українці могли відзначитися ще, як мінімум, тричі або чотири рази. І якби не фантастична гра у воротах Саміра Хандановича, який тягнув деколи «мертві» м'ячі після ударів – Сергія Сидорчука, Дениса Гармаша, Євгена Коноплянки, та рятівна для гостей права від Є. Селезньова штанга (69-а хв.), переможний рахунок на табло був би не 2:0, а набагато більшим. Відмінно провели важкий матч усі хлопці. А нам особливо сподобалася гра – Артема Федецького, Євгена Хачеріді, Євгена Коноплянки та Сергія Рибалки. Втім, найдобріших слів заслуговують абсолютно всі наші футболісти, що виходили в цей вогкий листопадовий вечір на смарагдове поле «Арени Львів»! Будемо раді й тому результату, з яким завершився перший матч плей-офф. Ця зустріч, на наш погляд, стала однією з кращих для збірної України під керівництвом Михайла Фоменка і його тренерського штабу. За нею, до речі, «в живу» спостерігали з ложі почесних гостей президенти Словенії – Борут Пахор і України – Петро Порошенко. А дві останні хвилини зустрічі глядачі «Арени Львів» і зовсім провели стоячи, з натхненням виконуючи гімн України! Нічого подібного бачити нам раніше не доводилося. Браво, футболісти і тренери! Браво, львів'яни та гості прекрасного давнього міста!

Нам залишилося зовсім трохи

Післяматчеві прес-конференції, враховуючи їх пізню годину проведення та швидкий відліт обох команд на матч-відповідь в Марібор, пройшли досить швидко й спокійно.

Сречко Катанець: «Вітаю збірну України з заслуженою перемогою. Вона зуміла з максимальною вигодою для себе використовувати дві свої атаки. Хоча, на мій погляд, другий м'яч нам забили з офсайду. Чи залишаються у моєї команди шанси на завоювання путівки на Євро–2016? Через три дні ми приймаємо суперників у Маріборі. А там все можливо. Так, зараз ми знаходимося в важкому становищі. І відіграватися з рахунку – 0:2, зрозуміло, не просто. Але це ж футбол! Запевняю вас, що битися за свій шанс ми будемо відчайдушно і сміливо всією командою до фінальної сирени, яка сповіщає про закінчення другого матчу. Нам втрачати нічого, а моральних і фізичних сил предостатньо. Хто зуміє їх зберегти після сьогоднішньої нелегкої зустрічі більше, той і пройде далі.

Михайло Фоменко: «Такому результату ми, безумовно, раді. Третій м'яч, а ми були близькі до того, щоб забити його, звичайно, не став би зайвим. Але маємо той рахунок, що горить на табло. Діями і самовіддачею хлопців сьогодні ми, тренери, дуже задоволені. Правда, в першому таймі, особливо на самому його початку, у захисті були допущені кілька індивідуальних помилок. Добре, що суперник пробачив нас за них. А потім футболісти заспокоїлися, пішла командна гра і гострі моменти, два з яких завершилися голами. Абсолютно всі хлопці показали сьогодні хороший футбол і взаємодію. Звідси і потрібний нам результат. Молодці! Щиро вдячні всі ми за надзвичайно потужну підтримку з боку глядачів – Львів у цьому плані унікальне місто. Грати тут нам завжди дуже подобається! Для загальної перемоги за сумою двох зустрічей в плей-офф нам залишилося зробити ще один крок. Буде він нелегким – Словенія хороша команда, і вдома вона завжди діє потужно і напористо. До такої їхній грі ми готові. Нам є, що протиставити непоступливому суперникові в Маріборі, і ви самі дуже скоро переконаєтеся в цьому...

З надією чекаємо всі ми матчу в Словенії. Бажаємо збірній України успіху як у ньому, так і в плей-офф у цілому. Нагадаємо, що гра відбудеться ввечері у вівторок, 17 листопада. Останній крок він найважчий! Ми віримо в нашу команду! Віримо в її Перемогу! Граємо за Україну – разом!

Львів – Київ

Олександр Хілюков, Антон Нікулін,
члени АСЖУ і АІПС.
Михайло Волобуєв,
спортивний оглядач газети «Правда України»,
спеціальні кореспонденти сайту АСЖУ

Фото спеціального фотокореспондента сайту АСЖУ Анатолія Черкасова


фотографії



Українська федерація карате


http://www.sport-tour.net/


Спеціальна Олімпіада України

Национальный университет




Livescore