Українська Українська Русский Русский
Асоціація спортивних журналістів України
Ukrainian Sports Press Association
Меню сайту


Анкета AIPS
Новини
Що день прийдешній нам готує?
29.06.2015
Що день прийдешній нам готує?

Не встигли ми як слід насолодитися стартами 1 Європейських ігор, як настав час прощатися з ними. Через ряд об'єктивних (а ще більше суб'єктивних) причин, нашій невеликій творчій групі довелося покинути гостинний Баку через кілька днів після їх фантастичного відкриття. І за подальшим ходом спортивної боротьби на першій європейській Олімпіаді ми з інтересом і неослабною увагою продовжували стежити вже з рідного Києва. Українські атлети виступили в Азербайджані в цілому досить успішно. І зайняли в неофіційному загальному заліку 8-е місце при 46 завойованих медалях. Правда, вищої проби серед них виявилося лише вісім, що й завадило нашим землякам зайняти більш високе підсумкове місце серед 50 держав, які надіслали свої національні команди до спекотного Баку. За кількістю ж усіх медалей ми в п'ятірці кращих країн Старого Світу...

Цей заключний репортаж на сайті АСЖУ про Європейські ігри хочеться почати словами подяки колегам «UA: Першого» телеканалу. На наш погляд, їх дружна і високопрофесійна команда спортивних репортерів, з урахуванням нинішніх реалій, просто чудово відпрацювала на бакинських стартах: щодня вона «наживо» радувала шанувальників спорту України своїми прямими телерепортажами зі змагань, в яких більшість наших земляків виглядали дуже гідно.

У непростий для країни час Національний олімпійський комітет і головний Національний телеканал показали приклад успішної співпраці, задоволення від якої отримали обидві сторони і всі справжні шанувальники спорту. Враховуючи все сказане, нам тепер не потрібно докладно зупинятися на щойно закінчившихся змаганнях. Звернемося лише до найбільш важливих, на нашу думку, моментів, що дозволили 1 Європейським іграм стати сьогодні врівень з найбільшими політичними і спортивними подіями сучасності.

Перше, чим назавжди запам'ятаються нам бакинські старти, так це ставленням до них з боку організаторів та глядачів: тут все нагадувало і дихало атмосферою повноцінних Олімпійських ігор! Керівництво Азербайджану та Оргкомітет 1 Європейських ігор зробили все можливе, щоб ця неординарна подія пройшла на найвищому рівні і запам'яталася назавжди її безпосереднім учасникам і численним глядачам. На наш погляд, це їм вдалося повною мірою. Такий зацікавленості господарів в успіху Ігор, причому, абсолютно у всіх аспектах – спортивних, культурних, організаційних бачити давно не доводилося. Фактично весь червень для Азербайджану і бакинців, усіх учасників змагань, численних гостей і глядачів став безперервним святом Спорту! Тут усім було добре, весело, цікаво. І що особливо хочеться підкреслити: тут усім було радісно, затишно і мирно, незважаючи на кипучі на суперсучасних аренах пристрасті. Саме цим Спорт завжди прекрасний і привабливий!

Друге, чим усім нам запам'ятаються Ігри, був їх високий спортивний рівень. Хоча до початку змагань висловлювалося чимало сумнівів щодо цього. Але вже після перших днів, що минули за гострим суперництвом, ряди скептиків неабияк порідшали. Ближче до кінця їх, здається, і зовсім не залишилось. Відзначимо тут і успішний в цілому виступ на Іграх українських атлетів.

Так, були у нас у Баку невдачі й прикрощі. Однак за великим рахунком Європейські ігри без всяких знижок ми можемо занести в свій актив. Залишимо серйозний «розбір польотів» з кожного виду спорту для фахівців, тут же ще раз засвідчимо, що кожен спортсмен і тренер, що виходили на старт, поєдинок або сутичку, билися за Україну з максимальною віддачею і самовідданістю. Так само чинили й їхні суперники, які надіслали до Баку, як і ми, команди, укомплектовані досвідченими і знаменитими атлетами та перспективною молодою порослю. Всі вони горіли бажанням перемогти. Або в крайньому випадку прорватися в «призи». А місць на п'єдесталі, як відомо, тільки – три. І тут уже не до реверансів – перемагав той, хто був готовий краще на даний момент, або ж бажав цього більше суперників.

А як же оцінити тоді виступ олімпійських та світових чемпіонів Олени Костевич (кульова стрільба), Віктора Рубана (лук), Ольги Харлан та Яни Шемякіної (фехтування), які залишилися за підсумками особистих змагань взагалі без медалей? Є питання і до деяких інших наших лідерів, які опинилися в підсумку взагалі без нагород, і виступили в Баку явно нижче свого звичного рівня?
У чому тут причини? У кожного вони, природно, свої. І немає сумніву, що разом з особистими тренерами та фахівцями імениті атлети оперативно знайдуть їх. І вже до наступних найважливішим стартів (до Ріо–2016) постараються усунути. Великої біди в програші немає – спорт без цього не буває, і приклад із чемпіоном світу з професійного боксу Флойдом Мейвезером-молодшим (48 перемог поспіль! І жодної поразки на професійному рингу) швидше виняток із правил. Головне тут не панікувати і не кидатися в крайнощі, а своєчасно визначити причину невдачі, зробити швидкі й правильні висновки і крокувати далі. І вони, ми в цьому абсолютно впевнені, обов'язково будуть зроблені. Повернуться тоді й довгоочікувані перемоги. Це, до речі, ми спостерігали вже й тут, у Баку. Після осічки в особистих змаганнях наші чемпіони Ольга Харлан та Віктор Рубан по-чемпіонськи виступили в командних поєдинках, завоювавши разом із колегами золоті медалі Ігор!

Якби нас попросили назвати кращого атлета національної збірної на Іграх у Баку, не замислюючись ми б віддали свої голоси гімнасту Олегу Верняєву, який у надзвичайно гострому суперництві завоював дві золоті (абсолютну першість і опорний стрибок) та одну срібну медалі (в команді). Особливо вражає успіх киянина в абсолютній першості, де підопічний заслуженого тренера України Геннадія Сартинського виступив натхненно, впевнено і переміг дуже серйозних опонентів із солідною перевагою. Цей чудовий дует цілком міг замахнутися ще на одну, а можливо й дві медалі вищої проби, але сили людські (фізичні і особливо психологічні), на жаль, не безмежні: несподівана помарка у чемпіона світу трапилася саме там, де цього мало хто очікував – на його улюбленому снаряді брусах. Тут, на думку більшості фахівців, у нього була найскладніша і найцікавіша програма з усіх атлетів, що беруть участь в Іграх. І тому чимало глядачів як у Баку, так і біля екранів телевізорів, чекали перемоги саме українця. А його не виявилося навіть на п'єдесталі. Десь не пощастило Олегу в особистій першості і на коні. Втім, даний снаряд у всі часи відрізняється особливою норовливістю. Цього разу він, на жаль, дуже жорстоко обійшовся саме з нашим гімнастом, який мав до цього на турнірі на ньому кращий результат. Утім, не будемо аж надто засмучуватися з цього приводу – виграти все не можливо. Треба залишити щось і суперникам...

А в яких видах спорту наші земляки були найбільш успішні в Іграх? Тут ми віддали б пальму першості представникам Асоціації спортивної боротьби України (президент олімпійський чемпіон Ельбрус Тедєєв). На рахунку борців вільного та греко-римського стилів – 8 медалей (1 золота, 4 срібні, 3 бронзові). Далі йдуть дзюдоїсти – 6 (1, 1, 4) і боксери – 5 (0, 4, 1). Як і гімнасти, дві вищі нагороди принесли Україні майстри фехтування. Відзначимо тут також представників: плавання – 3 (1, 0, 2), художньої гімнастики – 4 (0, 3, 1), цибулі – 3 (1, 0, 2), синхронного плавання – 3 (0, 0, 3) , велоспорту – 2 (0, 2, 0), стрибків у воду – 2 (0, 0, 2), самбо – 2 (0, 1, 1). Повертаються додому з медалями і майстри – веслування, баскетболу та настільного тенісу. Втім, як ми вже відзначали в інших матеріалах з Європейських ігор, найдобріших слів заслуговують абсолютно всі українські спортсмени, які виступали в Баку. А отриманий там досвід, без сумніву, допоможе їм в інших великих міжнародних змаганнях у майбутньому. Спасибі, дорогі земляки, за самовіддачу і волю до перемоги!
Старти в Азербайджані ще раз показали, що Україна в спорті була, є, і, віримо, завжди буде серед лідерів у Європі. І не тільки в ній. Так, нам є тут до чого ще прагнути. Однак, нам є тут і ким, і чим пишатися! Як би хотілося бачити це не тільки в спорті, а й абсолютно в усьому, що стосується нашої багатостраждальної Батьківщини!..

Перші Європейські ігри, показавши свою привабливість і бажаність для Старого Світу, залишилися позаду. Що ж далі? Де будуть наступні? І тут виникає ряд запитань, прямих і швидких відповідей на які сьогодні немає. І найважливіший із них: де взяти гроші на їх організацію та проведення? Планка, встановлена Азербайджаном, надзвичайно висока, і утримати її на цьому рівні новому претенденту буде нелегко. Якщо взагалі можливо. Сьогодні знайти країну, готову викласти 1,5 мільярда доларів (а саме стільки витратили організатори на змагання) на проведення наступних Ігор, не реально, враховуючи світову економічну кризу. Передбачалося, що естафету підхоплять Нідерланди. Однак усе зваживши і оцінивши свої можливості, країна тюльпанів зійшла з дистанції. На сьогодні бажання прийняти у себе континентальну Олімпіаду висловили чотири держави. І яка з них переможе в цьому конкурсі, ми дізнаємося ближче до кінця року.

Будемо вірити в те, що 2 Європейські ігри відбудуться в будь-якому випадку. З цією надією ми і розлучаємося з вами, друзі, до нових зустрічей на спортивних аренах!

Анастасія Волобуєва,
Олександр Хілюков,
Михайло Волобуєв,

наші спеціальні кореспонденти
на 1 Європейських іграх

Асоціація спортивних журналістів України та сайт АСЖУ дякують вірним друзям за фінансову підтримку наших спеціальних кореспондентів на Іграх у Баку і можливість роботи їх на найважливіших спортивних змаганнях Старого Світу в 2015 році: авіакомпанію «АЗАЛ» – представник в Україні Яшар Аміров, ТОВ «Ілта» – голова Сергій Міщенко, Федерацію фехтування України – президент Павло Гайдай, Українську федерацію карате – президент Сергій Левчук, віце-президента УФК Івана Дутчака, Федерацію волейболу України – президент Володимир Туровський, львівську туристичну компанію «Спорт-тур» – директор Роман Гуц. Спасибі, друзі!
 


фотографії



Українська федерація карате


http://www.sport-tour.net/


Спеціальна Олімпіада України

Национальный университет




Livescore