Українська Українська Русский Русский
Асоціація спортивних журналістів України
Ukrainian Sports Press Association
Меню сайту


Анкета AIPS
Новини
Точка відліку
07.12.2012
Точка відліку

Найсильніші каратисти планети (WKF) з'їхалися в кінці листопада в Париж, щоб у 21-й раз визначити кращих із кращих. На чотирьох татамі, покладених в найпрестижнішому спортивному комплексі французької столиці «Берсі», більше 1000 атлетів з 116 країн вели жарку і безкомпромісну боротьбу за нагороди чемпіонату світу. І вперше в ньому майже в повному складі (виняток склав лише один вид - чоловіче ката) виступила збірна України. Це стало можливо завдяки Державній службі молоді та спорту України та Української федерації карате (УФК), які зробили все від них залежне, щоб українські каратисти нарешті потрапили на свій головний турнір року.

Довгоочікувана прем'єра

У будь-якому виді спорту чемпіонат світу є основним стартом сезону. І якими б важливими не були континентальні першості, Універсіади, етапи Кубків світу, турніри прем'єр-ліги чи Всесвітні ігри з неолімпійських видів спорту - стати врівень з чемпіонатами світу вони не можуть. Лише Олімпійські ігри реально становлять їм серйозну конкуренцію, а за масштабністю та спортивною значущістю перевершують їх. Готуються до них з особливою ретельністю і серйозністю, максимально враховуючи при цьому численні складності та нюанси.

До участі в довгоочікуваній прем'єрі в Українській федерації карате підійшли дуже серйозно і виважено. Тут кожен член Правління предметно відповідав за доручену йому ділянку роботи: один - за спортивну підготовку до паризького чемпіонату, другий - шукав фінанси, третій займався оформленням необхідних документів, в коло обов'язків четвертого входили організаційні питання, п'ятий - відповідав за інформаційне забезпечення збірної і встановлення контактів зі ЗМІ. І так далі.

Роботи в УФК вистачало всім, особливо в останні півроку. Вони виявилися насиченими змаганнями різного рівня - тут і травневий чемпіонат Європи в Тенеріфе (Іспанія), і червнева командна першість континенту в Москві (Росія), і липневий чемпіонат світу серед студентів у Братиславі (Словаччина), та ряд міжнародних турнірів в Україні, Словаччині, Польщі, Німеччині. З деяких з них наші каратисти поверталися з медалями. Відзначу тут срібний успіх в Тенеріфе Аніти Серьогиної (куміте, 61 кг) з іллічивського СК «Катана» і «бронзу» в командному куміте в Москві киянки Жанни Мельник СК «Сьогун», львів'янок Катерини Кривої (інститут фізкультури) та Ірини Камінської СК «Юніон». Успішно пройшли підготовчий етап і хлопці. Особливо радував той факт, що повністю відновився після перелому руки лідер українських каратистів 23-річний львів'янин Станіслав Горун (вага до 75 кг), і знову вийшов на татамі після травми найдосвідченіший член збірної 26-річний боєць з Чернівців Євген Мотовилін (+84) . З ними національна команда виглядала значно конкурентоспроможніша. Шкода тільки, що через травму не зміг вирушити до Парижа молодший брат Стаса 22-річний Ярослав (-84).

В цілому ж збірна, керована головним тренером Антоном Нікуліним, добре потрудилася в підготовчому періоді. Це вселяло певний оптимізм і надію перед серйозним листопадовим іспитом в «Берсі». Він став першим турніром такого високого рангу в недовгій історії УФК. Виходячи із скромних фінансових можливостей, керівництво федерації постаралося створити збірній максимально сприятливі умови для якісної підготовки до чемпіонату світу. І тут УФК знайшла повну підтримку з боку Державної служби молоді та спорту України, яка не тільки профінансувала поїздку збірної в Париж, але і взяла на себе вирішення низки організаційних питань. Таку підтримку неолімпійських виду спорту мені за багато років роботи у спортивній журналістиці бачити давненько не доводилося. Успіху національній команді з карате у Франції побажав і президент НОК України Сергій Бубка.

Саме прославлений чемпіон разом з головою Держслужби Равілем Сафіулліним у важку хвилину підставили плече українському карате. Обидва керівника встали на захист спортсменів, які тривалий час не мали можливість виступити на серйозних міжнародних змаганнях, не кажучи вже про чемпіонат світу серед дорослих. На щастя, зараз інша ситуація. І віриться, що подібне ніколи більше не повториться. Тільки кращі з кращих надалі будуть представляти Україну на міжнародній арені незалежно від регіону свого проживання ...
Париж зустрів нас рано вранці 20 листопада досить теплою для цього часу року погодою. Дводенний кидок на комфортабельному автобусі львівської туркомпанії «Одрі» через Польщу, Німеччину та Францію (з ночівлею у Вроцлаві) не здався стомлюючим. І вся наша дружна команда перебувала в піднесеному настрої та очікуванні майбутнього турніру всіх найсильніших каратистів світу.

Поплутавши трохи по старовинних вуличках північної околиці Парижа, які були суцільно заставленим машинами, ми оселилися в невеликому готелі в районі Сент-Дені. До «Берсі» звідси на метро, як виявилося, можна дістатися за 40-45 хвилин. І стільки ж часу ми витрачали щоранку, пробиваючись на рідному автобусі крізь нескінченний потік автомобілів до місця змагань на південній околиці французької столиці. Хоча найкращий спорткомплекс країни «Берсі» і розташований в живописному місці на березі Сени, через насичену змагальну програму помилуватися тутешніми красотами нам вдавалося нечасто: всі п'ять днів з 21 по 25 листопада бої починалися вранці і без перерви йшли до пізнього вечора.

Особливо напруженими і важкими видалися перші два дні, коли на чотирьох татамі більше 1000 атлетів з 116 країн відчайдушно билися за потрапляння до квартету найсильніших в особистому заліку у двох дисциплінах - ката і куміте у жінок і чоловіків, щоб потім у суботу, 24 листопада, розіграти призові місця. Та й третій день з його попередніми боями в командному куміте серед жінок і чоловіків по насиченості і ажіотажу абсолютно ні в чому не поступався обом стартовим днях турніру.

Ось яким складом була представлена в «Берсі» збірна України: ката (жінки) - Ганна Крещенко («Окінава», Одеса), куміте (жінки) - Катерина Крива (Львів, -50), Жанна Мельник (Київ, -55), Аніта Серьогіна (Іллічівськ, -61), Ірина Камінська (Львів, -68), Анастасія Степашко («Тигреня», Одеса, +68). У командному куміте виходила на татамі і Анжеліка Терлюга («Ніка», Одеса). Куміте (чоловіки): Олег Філіпович («Юніон», Львів, -60), Дмитро Негатуров («Тигреня», Одеса, -67), Станіслав Горун («Юніон», Львів, -75), Сергій Бігун («Сьогун» , Київ, -84), Євген Мотовилін («Тайс», Чернівці, +84). У командному куміте брали участь також - Ілля Нікулін та Остап Гладун (обидва «Юніон», Львів), Валерій Степанчук («Гранд-спорт», Одеса).

Про таке представництві на чемпіонаті світу українські каратисти раніше могли тільки мріяти. Їх виступи дружно і голосно підтримувала група глядачів, що складалася з півтора десятка особистих тренерів, суддів, керівників клубів і Федерації, журналістів і батьків. Всі вони приїхали до Парижа в основному за свій рахунок. І так пристрасно вболівали і переживали за співвітчизників, що дзвінкоголосий клич «Україна, Україна, Україна!» Був добре чутний в будь-якій частині величезного залу «Берсі».

Наша команда виглядала на чемпіонаті дуже навіть привабливо, а часом і гідно. Дебютуючи на найважливішому для себе турнірі (невеликий досвід виступу на такому рівні мали у нас лише декілька осіб), збірна України і в особистих, і в командних боях билася за перемогу до останньої секунди. Чаша терезів в боях за участю наших хлопців довго вагалася то в одну, то в іншу сторону. І хоча, за винятком Станіслава Горун, всі інші спортсмени обмежилися тільки одним або двома виходами на татамі в особистому заліку, і ще одним в командному куміте, їх дебют на турнірі вищої категорії складності не розчарував. По-перше, виклалися на килимі всі хлопці по максимуму.
А, по-друге, нехай і програли наші більш досвідченим і титулованим суперникам, перевага переможців над українськими каратистами часто вимірювалося лише одним-двома, максимум трьома очками. До того ж позначалася вона в основному наприкінці двохвилинки у дівчат і трихвилинки у хлопців. Не дивлячись на повну самовіддачу, всі атлети разом з головним тренером Антоном Нікуліним були вкрай засмучені спортивною стороною свого виступу в Парижі.

Найдивовижніше, що Україна цілком могла опинитися і з медаллю. Дуже близько підійшов до неї наш найсильніший каратист з Львівського клубу «Юніон» Станіслав Горун, вихованець Антона Нікуліна, який нещодавно став біля керма збірної. У вазі до 75 кілограм суперечку за нагороди повели в «Берсі» представники 83 країн. Українець, який потрапив за жеребом одразу до другого кола, у стартовому бою без проблем розібрався з міцним боснійцем Н. Потуром - 6:0. У наступному поєдинку Стас і зовсім здобув чисту перемогу над новозеландцем Б. Руннінгом - 9:0. Четверте коло 23-річний львів'янин почав з сильним турком С. Якці з двох поспіль класних атак, які дали йому 6 очок. Але досвідчений суперник зумів перехопити наприкінці бою ініціативу - 1:6, 2:6, 5:6. Видно, що фізично Горун «підсів», турок ж навпаки рухається по татамі дуже жваво і безперервно атакує. У захисті Стас відпрацював здорово, і зберіг своє мінімальну перевагу - 6:5. Перемога! Але як же багато сил, насамперед, фізичних, вона забрала у нашого земляка.

Їх то і не вистачило, на мій погляд, українському майстрові в бою за вихід у фінальну четвірку з маститим японцем К. Мацухіса. Поєдинок абсолютно рівних суперників, що володіють високою технікою і величезною волею до перемоги вийшов на славу: розумний, бойовий, драматичний, він змусив багатотисячний зал стежити за собою затамувавши подих, і з кожною результативною атакою вибухати овацією. Львів'янин спочатку дав фору супернику - 0:1, 0:3, проте до середини сутички ситуація вирівнялася - 3:3. І тут хитрий лис Мацухіса «вибухнув», провівши класний удар ногою в голову. Схоже Стас просто позіхнув цю атаку - 3:6. Він спробував в кінці бою пресингувати суперника, зробив пару спроб кинути високого японця на татамі і нанести йому разючий удар рукою по корпусу і в голову. Однак тут нам трохи не пощастило, та й каратист з країни Висхідного сонця виявився бійцем суперкласу. Перемігши українця, японець пробився до півфіналу, де зустрівся з італійцем Л. Бузой. Виснажений Стасом, він поступився потім трохи майстру з Апенін і задовольнявся «бронзою».

Чемпіоном же світу в Парижі у вазі до 75 кг став саме Буза, який несподівано легко взяв верх у вирішальному бою над головним фаворитом турніру атлетом з Азербайджану Р. Агаєвим - 4:1.
Хоча Станіслав Горун і залишився за межею паризького турніру, він показав усім, що в Україні з'явився класний боєць, готовий битися на вищому рівні з ким завгодно і перемагати серйозних суперників. А медаль у нас ще буде, обов'язково буде! На чемпіонаті світу в Бремені через два роки.

З наступним 22-м турніром у Німеччині ми будемо пов'язувати великі надії і в такий дисципліні, як ката у жінок. Юної Ганні Крещенко за два дні до поєдинків в «Берсі» виповнилося 16 років, і одеситка отримала право вперше виступити на дорослому чемпіонаті світу. До цього вона досить успішно пройшла випробування на багатьох великих міжнародних кадетських турнірах, включаючи європейський та світовий чемпіонати, де встигла побувати навіть у призерах. Аня виросла в спортивній сім'ї і займається карате з 6 років, вона вже багато чого вміє робити на татамі. І це вона з успіхом показала в Парижі в суперництві з досвідченою сербкою М. Мадзаревіч, яка не раз завойовували медалі на серйозних дорослих турнірах. Обидві виконали складну комбінацію на хорошому рівні, чітко і чисто. На думку суддів, краще це вийшло у 24-річної суперниці українки. У підсумку вона роздільним рішенням суддівської бригади і перемогла - 4:1, що аж ніяк не засмутило Аню.

- Сьогодні я просто щаслива, що зуміла отримати один прапорець у суворій бригади, - сказала мені учениця 9-го класу 1-ї Одеської гімназії. - Це мої перші дорослі змагання. І відразу такий рівень! Якщо хтось із суддів віддав все ж мені перемогу, значить йому сподобалася моя робота на татамі. Так, зараз я поступилася більш іменитої і значно старшій себе суперниці. Ну і що? Я адже тільки вчуся. Дуже хочу стати чемпіонкою світу. І стану нею! А паризький турнір, святкову атмосферу «Берсі» і свій день народження, відзначений у кафе на Ейфелевій вежі, запам'ятаю на все життя.

Від усього серця бажаю цієї симпатичній, розумній і бойовій дівчині з Південної Пальміри виконання всіх її бажань. У тому числі - стати і найкращою виконавицею ката на планеті. А чому й ні! Ще після липневого чемпіонату світу з карате серед студентів в Братиславі я прийшов до висновку, що в Українській федерації карате підростає чудова молода зміна. Після Парижа в цьому переконався ще раз! Я анітрохи не сумніваюся в тому, що на чемпіонаті світу 2014 року, який проходитиме в Бремені (Німеччина), ми побачимо більшість членів нинішньої збірної країни. Їх головні перемоги ще попереду.

Що ж далі?

Після закінчення чемпіонату світу в «Берсі» я багато говорив про його підсумки зі спортсменами, їх особистими тренерами, головним тренером збірної, керівниками Федерації. І спочатку всі вони були сильно засмучені і розчаровані раннім вильотом з турніру. Однак через якийсь час заспокоївшись і поміркувавши над тим, що трапилося, фахівці досить швидко прийшли до висновку, що нічого ж страшного чи екстраординарного не відбулося. Карате - дивовижно привабливий вид спорту. Однак він і дуже складний вид єдиноборства. Щоб стати класним бійцем і перемагати на світовому рівні одного прагнення і самовіддачі мало. Крім численних наполегливих тренувань і стійкого характеру, тут перш за все потрібно володіти ще: відповідним змагальним досвідом, досконалої базовою технікою, високим рівнем атлетизму і, звичайно ж, психологією переможця.

Молодій українській карате в цьому плані ще належить неабияк потрудитися і пройти чималий тимчасової шлях, щоб довести свою спроможність. Сьогодні ми зайняли в «Берсі» ті місця, на які опинилися реально готові. Досвід паризького чемпіонату світу безцінний. І я абсолютно впевнений в тому, що в Бремені (Німеччина) на 22-му світовій першості спортивні результати збірної України (при збереженні нинішньої динаміки, слідування правильно обраному УФК курсом, і наполегливої роботи в регіонах) будуть в рази вищі. Треба вірити в найкраще і не опускати рук. І головне, щоб свої не заважали.

Михайло Волобуєв,
президент АСЖУ, член НОК України,
спеціальний кореспондент «Олімпійської арени»

Київ-Львів-Париж-Київ


фотографії



Українська федерація карате


http://www.sport-tour.net/


Спеціальна Олімпіада України

Национальный университет




Livescore